Що таке синдром набутого імунодефіциту

Синдром набутого імунодефіциту (СНІД)

— вірусна хвороба з необоротним ураженням Т -системи імунітету та розвитком вторинних інфекцій і злоякісних пухлин.

Етіологія СНІДу

Збудник — вірус імунодефіциту людини (ВІЛ), який містить РНК. Розрізняють ВЇЛ-1, що розповсюджений у Північній Америці і Європі, та ВІЛ-2, який циркулює переважно в Західній і Південній Африці. Вірус у зовнішньому середовищі нестійкий: гине при температурі 56 °С за ЗО хв, при 100 °С — відразу; швидко знищується етиловим спиртом, ефіром, розчином натрію гіпохлориту.

Епідеміологія СНІДу

Джерелом інфекції є хвора людина або здоровий вірусоносій, які заразні все життя. Збудник передається такими шляхами:
1) при статевому контакті та штучному запліднюванні;
2) при переливанні крові та деяких її фракцій (особливо факторів зсідання крові), пересадці органів; під час парентеральних діагностичних, лікувальних та інших втручань з використанням медичних інструментів, які забруднені кров’ю хворих або носіїв;
3) через плаценту від вагітних, які мають вірус, до плода. Діти можуть заражатись під час годування грудним молоком.
До груп високого ризику зараження належать: гомосексуалісти, повії, особи з безладними статевими зв’язками, хворі на наркоманію; особи, яким здійснювали гемотрансфузії, оперативні втручання, часті ін’єкції ліків; діти, котрі народилися від заражених батьків; медичні працівники хірургічних професій, клінічних лабораторій, станцій переливання крові.
У світі вже нараховується близько 10 мли заражених осіб, з них до 1 мли хворих. За станом на 1 вересня 1996 р. в Україні виявлено майже 8,5 тис. інфікованих осіб. Рівень інфікування населення BIЛ продовжує зростати.

Патогенез СНІДу

Вірус СНІДу здатний проникнути в середину Т-лімфоцитів (субпопуляція хелперів), рідше в моноцити і макрофаги, де й розмножується. Відповідно до цього провідним у патогенезі СНІДу є глибоке і безповоротне руйнування клітинного імунітету, що робить хворого беззахисним перед будь-якою інфекцією. У зв’язку з цим нашаровуються захворювання, викликані різними збудниками — найпростішими, грибами, вірусами, бактеріями, гельмінтами. Знижується імунний контроль за утворенням атипових клітин, унаслідок чого часто розвиваються пухлини. Крім цього, активізується В-система імунітету, що веде до гіперпродукції імуноглобулінів усіх класів і підвищення кількості циркулюючих імунних комплексів.

Клініка СНІДу

Інкубаційний період коливається від 2-7 тиж до 5-8 років Вважають, що на 1 хворого на СНІД припадає до 300 вірусоносіїв. Протягом 5 років спостереження у 1/3 вірусоносіїв виникає захворювання.
У клінічному перебігу хвороби розрізняють такі періоди: 1) мононуклеозоподібний; 2) персистуючої генералізованої лімфаденопатії; 3) преСНІД; 4) власне СНІД.
Мононуклеозоподібний синдром виникає у 30-50 % інфікованих. У хворого в цей час спостерігаються гарячка (8-10 днів), ангіна, збільшення лімфатичних вузлів шиї, а також печінки і селезінки, лімфопенія. Після зникнення цих проявів хвороба має прихований перебіг. Під час обстеження виявляють лише побільшення деяких груп лімфовузлів (шийних, пахвових, ліктьових, надключичних та ін.). Підозрілим на СНІД вважають збільшення двох лімфовузлів і більше в кількох анатомічних ділянках, якщо воно триває понад 1,5 міс.
ПреСНІД характеризується тривалою гарячкою і нічною пітливістю, збільшенням багатьох груп лімфовузлів, частими проносами, схудненням (на 10 % маси тіла і більше). Ця стадія може тривати декілька років. Клініка власне СНІДу складається з проявів різних інфекційних захворювань і новоутворень, що приєднались у зв’язку з розвитком імунної недостатності. Найчастіше це протозойні та глистяні інвазії (пневмоцистна пневмонія, токсоплазмоз, криптоспоридіоз, стронгілоідоз), кандидоз з ураженням стравоходу, туберкульоз легень, викликаний мікобактеріями пташиного типу, герпетичні інфекції; з пухлин — саркома Капоті та лімфома головного мозку. Саркома вражає шкіру у вигляді множинних судинних вузлів і бляшок малинового або вишневого кольору, які часто виразкуються і нагноюються.
Залежно від переважного ураження тієї чи іншої системи організму розрізняють легеневу, кишкову, нервову, шкірну, очну та інші форми хвороби. Тривалість життя хворого на СНІД не перевищує 5 років.

Діагностика СНІДу

Діагностика СНІДу здійснюється на підставі епідеміологічних, клінічних і лабораторних даних. У стадії преСНІДу з клінічних ознак найбільше значення мають довготривала гарячка, стійкий пронос (понад 1 міс), системне збільшення лімфовузлів, значне схуднення. Про власне СНІД свідчать наявні пневмоцистна пневмонія, саркома Капоші, рецидивуюча герпетична інфекція тощо.
Діагноз обов’язково підтверджують за допомогою лабораторних тестів (імуноферментний, імунофлюоресценції, імуноблотинг). Доказом є виявлення противірусних антитіл у крові. Для дослідження її беруть з вени в стерильну пробірку і доставляють у лабораторію в охолодженому вигляді (в термосі з льодом) не пізніше ніж через 2 доби після взяття.
В початковий період захворювання треба виключити інфекційний мононуклеоз, ГРВІ, дифтерію зіва, вірусний гепатит. Коли приєднуються різні інфекційні і злоякісні захворювання, то СНІД диференціюють від інших уроджених та набутих імунодефіцитних станів.

Лікування СНІДу

Хворих госпіталізують у боксі інфекційної лікарні, за вірусоносіями спостерігають амбулаторно. Призначають противірусні препарати: азидотимідин, сурамін, рибавірин, ацикловір. Другий підхід — зміцнення імунної системи (препарати інтерферону, тактивін, тималін тощо). Проводять лікування супутніх захворювань. При пневмоцистній пневмонії призначають триметоприм-сульфаметоксазол (бактрим), при мікозах — амфотерицин В, бактерійних інфекціях — антибіотики.
Всіх серопозитивних осіб беруть на диспансерний облік і двічі на рік обстежують. При появі хвороби їх негайно направляють до інфекціоніста.

Читайте также:  Синдром эндогенной интоксикации на фоне лямблиоза и кандидоз

Профілактика СНІДу

До найважливіших заходів, спрямованих на виявлення джерела інфекції, належать облік і обстеження на СНІД усіх груп ризику. Серопозитивних осіб попереджають про кримінальну відповідальність у випадку зараження ними інших людей. Слід усунути можливість передачі вірусу при лікувальних і діагностичних маніпуляціях (застосування разових голок, шприців, систем переливання; надійна стерилізація медичних інструментів). Створена мережа кабінетів анонімного обстеження на СНІД.
Систематично проводять санітарну освіту населення, яке повинно бути добре поінформованим про шляхи поширення захворювання, небезпеку безладних і позашлюбних статевих зносин; про необхідність використання презервативів. Слід дотримуватись елементарних санітарно-гігієнічних правил: не користуватися чужими бритвами, лезами, манікюрним приладдям, зубними щітками.
Нині проходять випробування вакцини проти СНІДу.

Источник

ÑÍ²Ä (ñèíäðîì íàáóòîãî ³ìóíîäåô³öèòó) — âàæêå ³íôåêö³éíå çàõâîðþâàííÿ, ñïðè÷èíåíå â³ðóñîì ³ìóíîäåô³öèòó ëþäèíè ²Ë, ÿêå ïîøêîäæóº ¿¿ ³ìóííó ñèñòåìó ³ çíèæóº îï³ðí³ñòü îðãàí³çìó ïðîòè áóäü-ÿêîãî çàõâîðþâàííÿ. ²íêóáàö³éíèé ïåð³îä, ïðîô³ëàêòèêà õâîðîáè.

Ñòóäåíòû, àñïèðàíòû, ìîëîäûå ó÷åíûå, èñïîëüçóþùèå áàçó çíàíèé â ñâîåé ó÷åáå è ðàáîòå, áóäóò âàì î÷åíü áëàãîäàðíû.

ÑÍ²Ä (ñèíäðîì íàáóòîãî ³ìóíîäåô³öèòó) — âàæêå ³íôåêö³éíå çàõâîðþâàííÿ, ñïðè÷èíåíå â³ðóñîì ³ìóíîäåô³öèòó ëþäèíè ²Ë, ÿêå ïîøêîäæóº ³ìóííó ñèñòåìó ëþäèíè, ³ òàêèì ÷èíîì çíèæóº îï³ðí³ñòü îðãàí³çìó ïðîòè áóäü-ÿêîãî çàõâîðþâàííÿ.

Çàãàëüí³ â³äîìîñò³

Ñèíäðîì íàáóòîãî ³ìóíîäåô³öèòó âïåðøå áóëî çàô³êñîâàíî â ÑØÀ ó 1983 ðîö³. Ïðîòÿãîì äâîõ ì³ñÿö³â õâîðèé ïîìåð. Ñüîãîäí³ çà äîáó ó ñâ³ò³ ÷îòèðèñòà òèñÿ÷ ÷îëîâ³ê çàðàæóºòüñÿ ö³ºþ õâîðîáîþ. Çáóäíèêîì º â³ðóñ, ùî ìຠâèãëÿä ñï³ðàëüêè ó òðèêóòí³é ñåðöåâèí³. ³í íîñèòü íàçâó Â²Ë (â³ðóñ ³ìóíîäåô³öèòó ëþäèíè) ³ ìຠòðè òèïè: Â²Ë 1 òà Â²Ë 2, ùî º äóæå ïîøèðåíèìè ó Çàõ³äí³é ªâðîï³, òà Â²Ë 3, íà ÿêèé ñòðàæäàþòü ïåðåâàæíî àìåðèêàíö³ òà àôðèêàíö³. ³ðóñ âðàæຠÒ-ë³ìôîöèòè, ùî ñëóæàòü äëÿ éîãî ðîçìíîæåííÿ, òà ìàêðîôàãè, ùî ðîçíîñÿòü éîãî ïî îðãàí³çìó. Ñàì ïî ñîá³ ÑÍ²Ä íå º ñìåðòåëüíîþ õâîðîáîþ, àëå ôóíêö³îíóâàííÿ éîãî â³ðóñó ó îðãàí³çì³ âïëèâຠíà ³ìóííó ñèñòåìó òàê, ùî íàâ³òü ïðîñòà íåæèòü ìîæå ïðèçâåñòè äî ñìåðò³ ëþäèíè. Â²Ë ðóéíóº Ò-ë³ìôîöèòè, ³ öå ïðèçâîäèòü äî âòðàòè îðãàí³çìîì çàõèñíèõ ðåàêö³é, â íàñë³äîê ÷îãî àêòèâ³çóºòüñÿ òàê çâàíà óìîâíî-ïàòîãåííà ôëîðà îðãàí³çìó ³ ð³çêî ï³äâèùóºòüñÿ éìîâ³ðí³ñòü ñìåðòåëüíèõ çàïàëþâàíü, óðàæåíü íåðâîâî¿ ñèñòåìè, ðîçâèòêó îíêîëîã³÷íèõ çàõâîðþâàíü. Äæåðåëîì ³íôåêö³¿ º áåçïîñåðåäí³é íîñ³é ²Ëó. Çàðàæåííÿ ìîæëèâå ëèøå ïðè ñòàòåâîìó êîíòàêò³ ç ³íô³êîâàíèì ÷è ïðè êðîâîîáì³í³ ç íèì. ßêùî ²Ë-³íô³êîâàíà æ³íêà íàðîäæóº äèòèíó, òî çà îñòàíí³ìè äîñë³äæåííÿìè, öÿ äèòèíà çîâñ³ì íå îáîâ’ÿçêîâî ìຠáóòè íîñ³ºì â³ðóñó. Ïðè ïðîâåäåíí³ àíòèðåòðîâ³ðóñíî¿ òåðàﳿ ðèçèê ïåðåäàòè â³ðóñ â³ä ìàòåð³ äî äèòèíè çíèæóºòüñÿ àæ äî 6 â³äñîòê³â.

²íêóáàö³éíèé ïåð³îä

³ä äâîõ ì³ñÿö³â äî 10 ðîê³â.

Ñèìïòîìè

Çá³ëüøåííÿ ë³ìôîâóçë³â, ëèõîìàíêà, âòðàòà 10 % âàãè ò³ëà ïðîòÿãîì äâîõ ì³ñÿö³â, ñëàáê³ñòü.

ijàãíîñòèêà ÑͲÄó

Îñê³ëüêè ðàíí³é ïåð³îä ²Ë-³íôåêö³¿ ÷àñòî º áåçñèìïòîìíèì, ë³êàð³ òà ³íøèé ìåäè÷íèé ïåðñîíàë ìîæóòü âèÿâèòè éîãî ëèøå çà äîïîìîãîþ äîñë³äæåííÿ êðîâ³ ïàö³ºíòà íà íàÿâí³ñòü ó í³é àíòèò³ë (ïðîòå¿í³â, çà äîïîìîãîþ ÿêèõ îðãàí³çì áîðåòüñÿ ç õâîðîáîþ) äî êîìïîíåíò³â ²Ë. ʳëüê³ñòü àíòèò³ë ó êðîâ³ ï³äí³ìàºòüñÿ äî ð³âíÿ, ÿêèé âäàºòüñÿ çàðåºñòðóâàòè çà äîïîìîãîþ íàÿâíèõ ñüîãîäí³ ìåòîä³â äîñë³äæåííÿ, ïðèáëèçíî çà 1 — 3 ì³ñÿö³ ï³ñëÿ çàðàæåííÿ, à äî ð³âíÿ, çäàòíîãî äàâàòè ïîçèòèâíèé ðåçóëüòàò â îáñòåæåííÿõ çà äîïîìîãîþ ñòàíäàðòíèõ òåñòîâèõ ñèñòåì, ëèøå çà 6 ì³ñÿö³â. Ëþäåé, ùî ìàþòü êîíòàêò ç â³ðóñîì, ïîòð³áíî îáñòåæóâàòè íà íàÿâí³ñòü ²Ë-³íôåêö³¿, ÿê ò³ëüêè ïðîéäå ÷àñ, íåîáõ³äíèé äëÿ íàãðîìàäæåííÿ â êðîâ³ ïðîòèâ³ðóñíèõ àíòèò³ë. Çàâäÿêè ðàíí³é ä³àãíîñòèö³ âîíè ìîæóòü îòðèìàòè àäåêâàòíå ë³êóâàííÿ ó ïåð³îä, êîëè ¿õíÿ ³ìóííà ñèñòåìà íàéá³ëüøå ñïðîìîæíà áîðîòèñÿ ç ²Ë, ³ òàêèì ÷èíîì çàïîá³ãòè ðîçâèòêó äåÿêèõ îïîðòóí³ñòè÷íèõ ³íôåêö³é (äèâ. ðîçä³ë «Ë³êóâàííÿ»). Êð³ì òîãî, ñâîº÷àñíå âèÿâëåííÿ ³íôåêö³¿ ñïîíóêຠïàö³ºíò³â óòðèìóâàòèñÿ â³ä â÷èíê³â, ÿê³ ìîãëè á ñòàòè ïðè÷èíîþ çàðàæåííÿ ³íøèõ îñ³á. Äëÿ ä³àãíîñòèêè ²Ë-³íô³êóâàííÿ ë³êàð³ êîðèñòóþòüñÿ òåñòîâèìè íàáîðàìè äâîõ òèï³â: ELISA òà Western Blot. ßêùî éìîâ³ðí³ñòü íàÿâíîñò³ ³íôåêö³¿ â îðãàí³çì³ âåëèêà, à îáèäâà òåñòè äàþòü íåãàòèâíèé ðåçóëüòàò, ë³êàð³ ìîæóòü âäàòèñÿ äî ïîøóê³â ó êðîâ³ âëàñíå â³ðóñà àáî ïîðàäèòè ïàö³ºíòîâ³ ïîâòîðíî ïðîéòè òåñòè ï³çí³øå, êîëè ³ñíóâàòèìå âèùà â³ðîã³äí³ñòü íàêîïè÷åííÿ íåîáõ³äíî¿ ê³ëüêîñò³ àíòèò³ë ó êðîâ³. ijòè, ùî íàðîäæóþòüñÿ â³ä ²Ë-³íô³êîâàíèõ ìàòåð³â, òåæ ìîæóòü áóòè âðàæåí³ â³ðóñîì, àëå ìîæóòü áóòè ³ íå³íô³êîâàíèìè, ïðîòå ó áóäü-ÿêîìó âèïàäêó ïðîòÿãîì ïåðøèõ ê³ëüêîõ ì³ñÿö³â æèòòÿ ìàþòü ó êðîâ³ àíòèò³ëà, îòðèìàí³ â³ä ìàòåð³. Çà â³äñóòíîñò³ ñèìïòîìàòèêè â³ðîã³äíèé ä³àãíîç ²Ë-³íôåêö³¿ çà äîïîìîãîþ ñòàíäàðòíèõ òåñò-ñèñòåì ìîæå áóòè ïîñòàâëåíèé ëèøå ó ä³òåé â³êîì ïîíàä 15 ì³ñÿö³â. Ó öüîìó â³ö³ íàÿâí³ñòü àíòèò³ë ìàòåð³ ó êðîâ³ äèòèíè º ìàëîéìîâ³ðíîþ, ïðîòå ó âèïàäêó ³íô³êóâàííÿ îðãàí³çì ïî÷èíຠâèðîáëÿòè âëàñí³ àíòèò³ëà. Íîâ³ òåõíîëî㳿 âèÿâëåííÿ ñàìîãî â³ðóñó âèêîðèñòîâóþòüñÿ äëÿ ä³àãíîñòèêè ²Ë-³íôåêö³¿ ó ä³òåé â³êîì â³ä 3 äî 15 ì³ñÿö³â. Íèí³ ïðîâîäÿòüñÿ âèïðîáóâàííÿ ê³ëüêîõ òåñò-ñèñòåì ä³àãíîñòèêè ²Ë-³íôåêö³¿ ó ä³òåé â³êîì äî 3 ì³ñÿö³â.

Читайте также:  Синдром ангельмана риск не изменен

Ïðîô³ëàêòèêà õâîðîáè

Îñê³ëüêè âàêöèíè ïðîòè ÑͲÄó íå ³ñíóº, ºäèíèì ñïîñîáîì çàïîá³ãòè ³íôåêö³¿ º óíèêíåííÿ ñèòóàö³é, ùî íåñóòü ðèçèê çàðàæåííÿ, òàêèõ ÿê ñï³ëüíå âèêîðèñòàííÿ ãîëîê òà øïðèö³â àáî ïðàêòèêóâàííÿ íåáåçïå÷íèõ ñòàòåâèõ â³äíîñèí.

Áàãàòî ëþäåé, ³íô³êîâàíèõ â³ðóñîì ³ìóíîäåô³öèòó, íå ìàþòü ñèìïòîì³â çàõâîðþâàííÿ. Îòæå, íåìîæëèâî çíàòè íàïåâíî, ùî ñòàòåâèé ïàðòíåð ²Ë-íå³íô³êîâàíèé, ÿêùî íåìຠïîâòîðíèõ íåãàòèâíèõ ðåçóëüòàò³â éîãî ïåðåâ³ðêè íà ³íô³êîâàí³ñòü. Öå, çâè÷àéíî, çà óìîâè, ùî çà ÷àñ, ÿêèé ìèíóâ ç ìîìåíòó îñòàííüîãî îáñòåæåííÿ, â³í íå âñòóïàâ ó ïîòåíö³éíî íåáåçïå÷íèé ñòàòåâèé êîíòàêò.

Âàðòî àáî çîâñ³ì íå âñòóïàòè ó ñòàòåâ³ çíîñèíè, àáî êîðèñòóâàòèñÿ ïðåçåðâàòèâàìè ç ëàòåêñó, ÿê³ çàáåçïå÷óþòü ëèøå ÷àñòêîâèé çàõèñò ï³ä ÷àñ îðàëüíîãî, àíàëüíîãî ÷è âàã³íàëüíîãî ñòàòåâîãî àêòó. Ñë³ä âèêîðèñòîâóâàòè ëèøå ëàòåêñí³ ïðåçåðâàòèâè, äëÿ çìàùóâàííÿ ÿêèõ çàñòîñîâóþòüñÿ çìàçêè íà îñíîâ³ âîäè.

Õî÷à äåÿê³ ëàáîðàòîðí³ äîñë³äæåííÿ ³ ñâ³ä÷àòü ïðî òå, ùî ñïåðìàòîöèäí³ çàñîáè ìîæóòü çíèùóâàòè â³ðóñ ³ìóíîäåô³öèòó, íå âñòàíîâëåíî, ùî ö³ ïðåïàðàòè çäàòí³ çàïîá³ãàòè çàðàæåííþ.

Ðèçèê ïåðåäà÷³ ³íôåêö³¿ â³ä ìàòåð³ äî ìàéáóòíüî¿ äèòèíè çíà÷íî çìåíøóºòüñÿ, ÿêùî âîíà ï³ä ÷àñ âàã³òíîñò³ òà ïîëîã³â ïðèéìຠAZT, à ¿¿ äèòèíà îòðèìóº öåé ïðåïàðàò ïðîòÿãîì ïåðøèõ øåñòè òèæí³â æèòòÿ.

̳ðè ïðîô³ëàêòèêè. Îñíîâíà óìîâà — Âàøà ïîâåä³íêà.

1.Ñòàòåâ³ êîíòàêòè — íàéá³ëüø ðîçïîâñþäæåíèé øëÿõ ïåðåäà÷³ â³ðóñó. Òîìó íàä³éíèé ñïîñ³á çàïîá³ãòè çàðàæåííÿ — óíèêàòè âèïàäêîâèõ ñòàòåâèõ êîíòàêò³â, âèêîðèñòàííÿ ïðåçåðâàòèâà.

2.Âíóòð³âåííî âæèâàííÿ íàðêîòèê³â íå ò³ëüêè øê³äëèâî äëÿ çäîðîâ’ÿ, àëå ³ çíà÷íî ï³äâèùóº ìîæëèâ³ñòü çàðàæåííÿ â³ðóñîì. ßê ïðàâèëî, ò³ õòî ââîäÿòü âíóòð³øíüîâåíí³ íàðêîòèêè, âèêîðèñòîâóþòü çàãàëüí³ ãîëêè ³ øïðèöè áåç ¿õíüî¿ ñòåðèë³çàö³¿.

3.Âèêîðèñòàííÿ áóäü-ÿêîãî ³íñòðóìåíòàð³þ (øïðèöè, ñèñòåìè äëÿ ïåðåëèâàííÿ êðîâ³) ÿê ó ìåäè÷íèõ óñòàíîâàõ, òàê ³ â ïîáóò³ ïðè ð³çíèé ìàí³ïóëÿö³ÿõ (ìàí³êþð, ïåäèêþð, òàòóþâàííÿ, ãîë³ííÿ òîùî) äå ìîæå ì³ñòèòèñÿ êðîâ ëþäèíè, çàðàæåíîãî ²Ë, ïîòð³áíî ¿õíÿ ñòåðèë³çàö³ÿ. ³ðóñ ÑͲÄó íå ñò³éêèé, ãèíå ïðè êèï’ÿò³íí³ ìèòòºâî, ïðè 56Ñ ãðàäóñàõ ïðîòÿãîì 10 õâèëèí. Ìîæóòü áóòè âèêîðèñòàí³ ³ ñïåö³àëüí³ äåçðîç÷èíè. Ñïèðò íå çíèùóº ²Ë.

4.Ïåðåâ³ðêà äîíîðñüêî¿ êðîâ³ îáîâ’ÿçêîâà.

Ñîðîê äâà ì³ëüéîíè ÷îëîâ³ê³â, æ³íîê ³ ä³òåé ³íô³êîâàí³ â äàíèé ÷àñ â³ðóñîì ³ìóíîäåô³öèòó ëþäèíè, ùî âèêëèêຠÑͲÄ. Ùîäíÿ çàðàæàºòüñÿ ùå á³ëüø 6 òèñÿ÷ ÷îëîâ³ê ³ ÿêùî íå âæèâàòè òåðì³íîâèõ çàõîä³â, äî ê³íöÿ äåñÿòèð³÷÷ÿ ÷èñëî ³íô³êîâàíèõ äîñÿãíå 110 ì³ëüéîí³â.

ÑÍ²Ä â Óêðà¿í³

Óêðà¿íà, â³äïîâ³äíî äî äîïîâ³ä³ ÎÎÍ 2005, ïîñ³äຠ6-å ì³ñöå ó ñâ³ò³ çà ð³âíåì ïîøèðåííÿ åï³äå쳿 ²Ë/ÑͲÄ.

Çà îö³íêàìè Îá’ºäíàíî¿ ïðîãðàìè ÎÎÍ ç ²Ë/ÑÍ²Ä (ÞÍÅÉÄÑ) ³ ÂÎÎÇ, ê³ëüê³ñòü ²Ë-³íô³êîâàíèõ â Óêðà¿í³ 2003 ðîêó âèçíà÷àëàñÿ íà ð³âí³ 360 òèñÿ÷ îñ³á (ó ìåæàõ 170—580 òèñ. îñ³á) â³êîì 15-49 ðîê³â (íå ìåíøå 1,4 % äîðîñëîãî íàñåëåííÿ).

Ç 1987 ð. ïî áåðåçåíü 2005 ð. â Óêðà¿í³ îô³ö³éíî çàðåºñòðîâàíî 76875 òèñ. ²Ë-³íô³êîâàíèõ ãðîìàäÿí Óêðà¿íè òà 314 ³íîçåìö³â.

Çà äåÿêèìè îö³íî÷íèìè ðîçðàõóíêàìè, íà ïî÷àòîê 2005 ðîêó ê³ëüê³ñòü ²Ë-³íô³êîâàíèõ ìîãëà ñòàíîâèòè 448—491 òèñ. îñ³á (áëèçüêî 1,8 % íàñåëåííÿ â³êîì 15-49 ðîê³â).

Àíàë³ç îô³ö³éíèõ äàíèõ ùîäî ïîøèðåííÿ ²Ë-³íôåêö³¿ ñâ³ä÷èòü, ùî åï³äåì³ÿ òðèâຠç òåíäåíö³ºþ äî äàëüøîãî çðîñòàííÿ â óñ³õ ðåã³îíàõ Óêðà¿íè, àëå ïîøèðåííÿ ïî êðà¿í³ íåð³âíîì³ðíî. Íàéá³ëüøå ²Ë-³íô³êîâàíèõ â Äí³ïðîïåòðîâñüê³é, Îäåñüê³é, Ìèêîëà¿âñüê³é ³ Äîíåöüê³é îáëàñò³.

Çà ïðîãíîçàìè äåÿêèõ åêñïåðò³â, ó ðàç³ çáåðåæåííÿ íàÿâíî¿ òåíäåíö³¿ ê³ëüê³ñòü ²Ë-³íô³êîâàíèõ 2010 ðîêó ñÿãíå ìàéæå 1,5 ìëí. îñ³á, à ÷èñëî íîâèõ âèïàäê³â ÑͲÄó — 95 òèñÿ÷, ïðè öüîìó â³ä õâîðîáè â öåé ð³ê çàãèíóòü äî 90 òèñÿ÷ îñ³á. Ïèòîìà âàãà ïîìåðëèõ â³ä ÑͲÄó â çàãàëüíîìó ÷èñë³ ïîìåðëèõ 2010 ðîêó ñòàíîâèòèìå áëèçüêî 10 %, àáñîëþòíà á³ëüø³ñòü ÿêèõ — â³êîì äî 40 ðîê³â.

Çà ðåçóëüòàòàìè äîñë³äæåííÿ, ïðîâåäåííîãî ̳í³ñòåðñòâîì îõîðîíè çäîðîâ’ÿ Óêðà¿íè ñï³ëüíî ç Ñâ³òîâèì áàíêîì (çà ô³íàíñîâî¿ ï³äòðèìêè ̳æíàðîäíîãî àëüÿíñó ç ²Ë/ÑÍ²Ä â Óêðà¿í³, Ãëîáàëüíîãî ôîíäó áîðîòüáè ç³ ÑͲÄîì, òóáåðêóëüîçîì ³ ìàëÿð³ºþ òà çà òåõí³÷íî¿ äîïîìîãè ÞÍÅÉÄÑ), òî÷íà ê³ëüê³ñòü ²Ë-³íô³êîâàíèõ â Óêðà¿í³ íå â³äîìà.

Çà ðåçóëüòàòàìè äîñë³äæåííÿ, äî 2014 ðîêó çàãàëüíà ê³ëüê³ñòü ²Ë-³íô³êîâàíèõ çà îïòèì³ñòè÷íèì ïðîãíîçîì ìîæå ñêëàñòè 479 òèñ. îñ³á (1,9 % íàñåëåííÿ â³êîì 15-49 ðîê³â).

2014 ðîêó çàãàëüíà ê³ëüê³ñòü ²Ë-³íô³êîâàíèõ ñòàíîâèòèìå 479 òèñ. îñ³á çà îïòèì³ñòè÷íèì ñöåíàð³ºì, ÿêèé ïåðåäáà÷ຠäîñòóïí³ñòü àíòèðåòðîâ³ðóñíî¿ òåðàﳿ äëÿ 50 % òèõ, õòî ¿¿ ïîòðåáóº, à òàêîæ çà óìîâè óñï³øíîãî âèêîíàííÿ Íàö³îíàëüíî¿ ïðîãðàìè ïðîòè䳿 ²Ë/ÑͲÄ.

 òîé æå ÷àñ, çà ïåñèì³ñòè÷íèì ñöåíàð³ºì, àíòèðåòðîâ³ðóñíà òåðàï³ÿ áóäå äîñòóïíà ëèøå äëÿ 5 % òèõ, õòî ïîòðåáóº. Çà ïðîãíîçàìè, 2014 ðîêó öå äàñòü 820 òèñ. ²Ë-³íô³êîâàíèõ, ùî ñòàíîâèòèìå 3,5 % äîðîñëîãî íàñåëåííÿ.

Çà ðåçóëüòàòàìè ïðîãíîçó, â 2014 ðîö³ 36-43 % â³ä çàãàëüíî¿ ê³ëüêîñò³ ²Ë-³íô³êîâàíèõ òà 31-38 % ÷èñëà ñìåðòåé â³ä ÑÍ²Ä â Óêðà¿í³ ïðèïàäàòèìóòü íà Äí³ïðîïåòðîâñüêó, Îäåñüêó, Ìèêîëà¿âñüêó òà Äîíåöüêó îáëàñò³. 2014 ðîêó ïðîãíîçí³ ïîêàçíèêè ñìåðòíîñò³ â³ä ÑÍ²Ä ó öèõ îáëàñòÿõ â 1,5-2,1 ðàçè áóäóòü ïåðåâèùóâàòè ñåðåäí³ ïîêàçíèêè ïî êðà¿í³.

Читайте также:  Геморрагический синдром при менингококковой инфекции

Ùîð³÷í³ âèòðàòè íà ë³êóâàííÿ ÑÍ²Ä ìîæóòü äîñÿãíóòè â 2014 ð. 630 ìëí. ãðí. (çà íàéã³ðøèì ñöåíàð³ºì).

Äîñë³äæåííÿ

Â÷åí³ çà ñïðèÿííÿ Íàö³îíàëüíîãî ³íñòèòóòó àëåð㳿 òà ³íôåêö³éíèõ õâîðîá (NIAID) ïðîâîäÿòü âåëè÷åçíó ê³ëüê³ñòü äîñë³äæåíü ç âèâ÷åííÿ ²Ë-³íôåêö³¿, ñïðÿìîâàíèõ çîêðåìà íà îòðèìàííÿ âàêöèíè ïðîòè Â²Ë òà íîâèõ ïðåïàðàò³â äëÿ ë³êóâàííÿ ñàìî¿ õâîðîáè ³ ïîâ’ÿçàíî¿ ç íåþ ïàòîëî㳿. Íèí³ âèïðîáîâóºòüñÿ íà ëþäÿõ 29 çðàçê³â ïðîòèâ³ðóñíî¿ âàêöèíè, ðîçðîáëÿºòüñÿ àáî ïðîõîäèòü ñòàä³þ êë³í³÷íîãî òåñòóâàííÿ âåëèêà ê³ëüê³ñòü ïðåïàðàò³â ïðîòè ÑͲÄó òà ÑͲÄ-àñîö³éîâàíèõ ³íôåêö³é. Â÷åí³ ç’ÿñîâóþòü òàêîæ òî÷í³ ìåõàí³çìè óøêîäæåííÿ â³ðóñîì ³ìóííî¿ ñèñòåìè. Ö³ äîñë³äæåííÿ äàþòü çìîãó êðàùå âèçíà÷èòè ì³øåí³ äëÿ 䳿 ïðîòèâ³ðóñíèõ ë³ê³â ³ âàêöèí. NIAID ï³äòðèìóº òàêîæ ðîáîòè ç âèâ÷åííÿ îñîáëèâîñòåé ïåðåá³ãó çàõâîðþâàííÿ ó ëþäåé ð³çíî¿ ðàñîâî¿ òà åòí³÷íî¿ íàëåæíîñò³. Â÷åí³ ïðîâàäÿòü òàêîæ àíàë³ç òà âèïðîáóâàííÿ õ³ì³÷íèõ áàð’ºð³â, òàêèõ ÿê ì³ñöåâ³ ì³êðîá³öèäè, ÿê³ ëþäèíà ìîæå ââîäèòè ó ï³õâó àáî ó ïðÿìó êèøêó, àáè óíèêíóòè çàðàæåííÿ ï³ä ÷àñ ñòàòåâèõ çíîñèí. Âîíè øóêàþòü òàêîæ ³íø³ øëÿõè ïðîô³ëàêòèêè ïîøèðåííÿ ³íôåêö³¿, âèÿâëÿþ÷è òà ë³êóþ÷è âåíåðè÷í³ õâîðîáè, àã³òóþ÷è çà áåçïå÷íèé ñòîñîâíî çàðàæåííÿ Â²Ë ñòèëü æèòòÿ, à òàêîæ çàïîá³ãàþ÷è ³íô³êóâàííþ ä³òåé â³ä ìàòåð³â. Äëÿ ïîïåðåäæåííÿ óêðà¿íö³â ïðî íàñë³äêè ÑͲÄó çàïðîøóâàëè ç³ðîê, ÿê³ ìîãëè ÿêîñü íà öå ïîâëèíóòè, öå áóëè ³ Queen,³ Ïîë Ìàêêàðòí³.

Õðîíîëîã³ÿ

· 1978 — ó õâîðèõ ÷îëîâ³ê³â-ãîìîñåêñóàë³ñò³â â ÑØÀ, Øâåö³¿ òà íà Ãà¿ò³ áóëî çàðåºñòðîâàíî ñõîæ³ çàõâîðþâàííÿ, ÿê³ â ïîäàëüøîìó íàçâóòü ÑͲÄ.

· 1981 — â ÑØÀ âèÿâëåíî âåëèêó ê³ëüê³ñòü âèïàäê³â ñàðêîìè Êàïîø³ (ð³äê³ñíèé âèä ðàêó øê³ðè) ó ìîëîäèõ ÷îëîâ³ê³â-ãå¿â, ÿê³ áóëè íàçâàí³ «³ìóíîäåô³öèòîì ãîìîñåêñóàë³ñò³â».  òîìó ðîö³ â³ä öüîãî çàõâîðþâàííÿ çàãèíóëî 128 ìîëîäèõ ëþäåé â ÑØÀ. Àìåðèêàíñüêèì ë³êàðåì Ìàéêëîì Ãîòòë³áîì ââåäåíî òåðì³í «ÑͲĻ.

· 1982 — óïåðøå â³äñë³äêîâàíî çâ’ÿçîê ÑÍ²Ä ç ïåðåëèâàííÿì êðîâ³, âèêîðèñòàíî òàêó íàçâó çàõâîðþâàííÿ, ÿê ÑͲĠ— ñèíäðîì íàáóòîãî ³ìóíîäåô³öèòó.

· 1983 — Ëþê Ìîíòàíüå ç ³íñòèòóòó Ïàñòåðà ó Ôðàíö³¿ â³äêðèâ òà ³äåíòèô³êóâàâ â³ðóñ ³ìóíîäåô³öèòó ëþäèíè, ÿê â³ðóñ, ùî ïðèçâîäèòü äî ÑͲÄ. Ó ÑØÀ çà öåé ð³ê ïîìåðëî â³ä ÑÍ²Ä ï³âòîðè òèñÿ÷³ ëþäåé. Âïåðøå â ÑØÀ â Ñàí-Ôðàíöèñêî â³äçíà÷àâñÿ Äåíü Ïàì’ÿò³ ïîìåðëèõ â³ä ÑÍ²Ä (òðåòÿ íåä³ëÿ òðàâíÿ).

· 1984 — Ðîáåðò Ãàëëî (ÑØÀ) íåçàëåæíî â³ä Ëþêà Ìîíòàíüå ³äåíòèô³êóâàâ â³ðóñ ³ìóíîäåô³öèòó ëþäèíè.

· 1985 — â ÑØÀ ðîçðîáëåíî ïåðøèé òåñò íà íàÿâí³ñòü àíòèò³ë äî ²Ë, ùî äàëî çìîãó ïåðåâ³ðÿòè äîíîðñüêó êðîâ íà íàÿâí³ñòü ²Ë. Òàêîæ áóëè âñòàíîâëåí³ øëÿõè ³íô³êóâàííÿ â³ðóñîì ÑͲÄ: êðîâ, ñòàòåâèé øëÿõ òà â³ä ìàòåð³ äî äèòèíè.  ÑØÀ öüîãî ðîêó çàðåºñòðîâàíî 6972 âèïàäêè ñìåðò³ â³ä ÑͲÄó.

· 1986 — ó ñâ³ò³ âïåðøå âåëèêó óâàãó ïðèä³ëåíî ïðîñâ³òíèöüê³é ä³ÿëüíîñò³ ç ìåòîþ ïðîô³ëàêòèêè ²Ë/ÑͲÄ, âïåðøå ñòâîðåíî â Àìåðèö³ íåäåðæàâíó îðãàí³çàö³þ ACT UP, ÿêà çàéìàëàñü òàêîþ ä³ÿëüí³ñòþ. Âïåðøå çáóäíèê ÑͲÄó íàçâàíî Â²Ë (HIV) — ³ðóñ ²ìóíîäåô³öèòó Ëþäèíè.

· 1987 — íà ñåñ³¿ Ãåíåðàëüíî¿ Àñàìáëå¿ ÎÎÍ Âñåñâ³òíüîþ Îðãàí³çàö³ºþ Îõîðîíè Çäîðîâ’ÿ (ÂÎÎÇ) ïðèéíÿòî ãëîáàëüíó ñòðàòåã³þ áîðîòüáè ç³ ÑͲÄîì. Îô³ö³éíî çàðåºñòðîâàíèé ïåðøèé ïðåïàðàò ïðîòè ²Ë-³íôåêö³¿ — ÀÇÒ (ðåòðîâ³ð).  Óêðà¿í³ çàðåºñòðîâàí³ ïåðø³ 6 âèïàäê³â ²Ë-³íô³êóâàííÿ ñåðåä ãðîìàäÿí êðà¿íè òà 75 âèïàäê³â ñåðåä ³íîçåìö³â.  Óêðà¿í³ ñòâîðåíî ìåðåæó êàá³íåò³â äîâ³ðè ç îáñòåæåííÿ ³ êîíñóëüòóâàííÿ íà ²Ë/ÑͲÄ. Ó ÑØÀ â Ñàí-Ôðàíöèñêî ïîøèòî ïåðøèé ʲËÒ (êëàïòèêîâà êîâäðà) â ïàì’ÿòü ïðî ïîìåðëîãî ²Ë-³íô³êîâàíîãî äðóãà.

· 1988 — 1 ãðóäíÿ îãîëîøåíî Âñåñâ³òí³ì Äíåì Áîðîòüáè ç³ ÑͲÄîì. Çàðåºñòðîâàíî ïåðøó ñìåðòü â³ä ÑͲÄó â Óêðà¿í³.

· 1989 — â Ðîñ³¿ ²Ë-³íô³êîâàíî 270 ä³òåé âíàñë³äîê íåïðîôåñ³éíèõ ä³é ìåäïåðñîíàëó.

· 1990 — â Óêðà¿í³ ñòâîðåíî ìåðåæó ÑͲÄ-öåíòð³â.

· 1991 — â Óêðà¿í³ ïðèéíÿòî ïåðøèé Çàêîí «Ïðî çàïîá³ãàííÿ çàõâîðþâàííþ íà ÑÍ²Ä òà ñîö³àëüíèé çàõèñò íàñåëåííÿ». Öüîãî ðîêó Ôðàíêîì Ìóðîì ñòâîðåíî ñèìâîë âñåñâ³òíüîãî àíòèÑͲijâñüêîãî ðóõó ó âèãëÿä³ ÷åðâîíî¿ ñòð³÷êè.

· 1992 — â Óêðà¿í³ ïðèéíÿòî ïåðøó ïðîãðàìó ïðîô³ëàêòèêè ²Ë-³íôåêö³¿ ÑͲÄ.

· 1993 — ê³ëüêà êåð³âíèê³â Öåíòðó Êðîâ³ ó Ôðàíö³¿ ïîñàäæåí³ çà ãðàòè ó çâ’ÿçêó ç ïîïàäàííÿì ó Öåíòð ²Ë-³íô³êîâàíèõ ïðåïàðàò³â êðîâ³.  Óêðà¿í³ âïåðøå âïðîâàäæåíî äî é ï³ñëÿ òåñòîâå êîíñóëüòóâàííÿ — ÿê îáîâ’ÿçêîâå ïðè îáñòåæåíí³ íà ²Ë/ÑͲÄ.

· 1987 — 1994 — â Óêðà¿í³ îô³ö³éíî çàðåºñòðîâàíî 183 âèïàäêè ²Ë-³íôåêö³¿.

· 1995 — â Óêðà¿í³ ïîøèðåííÿ ²Ë-³íôåêö³¿/ÑÍ²Ä íàáóëî åï³äåì³÷íîãî õàðàêòåðó, çàðåºñòðîâàíî 1490 âèïàäê³â ³íô³êóâàííÿ çà ð³ê; ïðèéíÿòà äðóãà ïðîãðàìà ç ïðîô³ëàêòèêè ²Ë-³íôåêö³¿/ÑͲÄ.

· 1996 — ñòâîðåíî ïðîãðàìó ÎÎÍÑÍ²Ä (UNAIDS).

· 1998 — ïðèéíÿòî Çàêîí Óêðà¿íè «Ïðî âíåñåííÿ çì³í äî çàêîíó Óêðà¿íè «Ïðî çàïîá³ãàííÿ çàõâîðþâàííþ íà ÑÍ²Ä òà ñîö³àëüíèé çàõèñò íàñåëåííÿ».

· 1999 — â Óêðà¿í³ ïðèéíÿòî òðåòþ ïðîãðàìó ç ïðîô³ëàêòèêè ²Ë-³íôåêö³¿/ÑͲÄó.

· 2001 — â Óêðà¿í³ ïðèéíÿòî ÷åòâåðòó ïðîãðàìó ç ïðîô³ëàêòèêè ²Ë-³íôåêö³¿/ÑͲÄó. Âïåðøå ïðîâåäåíî ñïåö³àëüíó ñåñ³þ ÎÎÍ ç ïðîáëåì ÑͲÄó.

· 2002 — ïîìåð â³ä ÑÍ²Ä Ôðàíê Ìóð, ÿêèé ñòâîðèâ ÷åðâîíó ñòð³÷êó — ñèìâîë áîðîòüáè ç³ ÑͲÄîì

Источник