Ведення хворого з сечовим синдромом

МІНІСТЕРСТВО
ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я
УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ
МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ О.О.БОГОМОЛЬЦЯ

для самостійної
роботи студентів 6 курсу

Навчальної
дисципліни «Внутрішня медицина з
інфекційними хворобами та з фтизіатрією»

модуль
1 «Сучасна практика внутрішньої медицини»

Напряму «Медицина»

Спеціальності
«Лікувальна справа»

Кафедра
внутрішньої медицини №4

Тема: Ведення хворого з сечовим синдромом

Автори:
доцент Долинна О.В.

Розглянуто та
затверджено цикловою методичною комісією
3 терапевтичних дисциплін від
_____________2015 р., протокол № _____

ВСТУП

Одним
із ефективних засобів організації
самостійної роботи студентів з тем
дисципліни, які відведені на самостійне
опрацювання є робота студента над
робочим
зошитом.
Роботу над робочим зошитом слід починати
з ознайомлення ключових питань з теми.
На наступному етапі необхідно познайомитися
з переліком джерел, в яких студент може
знайти відповіді на поставлені питання.
Для більш поглибленого вивчення даної
проблеми студент може звернутися на
професійні сайти.

Ознайомившись
з теорією, студенту необхідно оцінити
ступінь засвоєння матеріалу. У цьому
зв’язку він вирішує запропоновані
завдання, тестові запитання з теми.
Особливу увагу при підготовці до заняття
студент повинен звернути на необхідний
мінімум тих практичних навичок, якими
йому необхідно оволодіти. У відповідних
розділах підручників, посібників, він
повинен почерпнути ті відомості, які
йому потрібні для оволодіння практичними
навичками.

Організація
самостійної роботи засобом робочого
зошита здійснюється наступним чином:
викладач представляє робочий зошит
студенту або на електронних носіях (на
кафедральному сайті), або в друкованому
вигляді, далі студенти виконують завдання
в позааудиторний час, згодом викладач
їх перевіряє та оцінює на
початковому етапі практичного заняття.

Критерії
оцінки завдань робочого зошита

Кожне
завдання вимагає окремого підходу при
оцінці якості його виконання зі своїми
критеріями. І тим не менш, при 5-бальній
оцінці кожного виду завдань слід
дотримуватися загальнодидактичних
критеріїв, а саме:

Оцінка
«5»
ставиться, якщо студент:

1.
Виконав роботу без помилок і недоліків.

2.
Допустив не більше одного недоліку.

Оцінка
«4»
ставиться, якщо студент виконав роботу
повністю, але допустив в ній:

1.
Не більше однієї негрубої помилки і
одного недоліку.

2.
Не більше двох недоліків.

Оцінка
«3»
ставиться, якщо студент правильно
виконав не менше половини роботи або
допустив:

1.
Не більше двох грубих помилок або не
більше однієї грубої і однієї негрубої
помилки і одного недоліку;

2.
Не більше двох-трьох негрубих помилок
або однієї негрубої помилки і трьох
недоліків;

3.
За відсутності помилок, але за наявності
чотирьох-п’яти недоліків.

Оцінка
«2»
ставиться, якщо студент:

1.
Допустив число помилок (недоліків)
перевищує норму, при якій може бути
виставлена оцінка
«3».

2.
Якщо правильно виконав менше половини
роботи .

3.
Не приступив до виконання роботи.

Правильно
виконав не більше 10% всіх завдань.

Змістовий модуль «Ведення хворих з сечовим синдромом»

Тема . Ведення
хворого з сечовим синдромом

Сечовий
синдром (СС) –клініко-лабораторний
симтомокомплекс, що характеризується
протеїнурією, гематурією, лейкоцитурією
та ціліндурією. СС
може супроводжувати як первинні
так і вторинні захворювання нирок.

СС, як правило, супроводжує гостру
та хронічну форму гломерулонефриту
(ГН); вторинні нефропатії при системних
захворюваннях сполучної тканини,
цукровому діабеті; інтерстиціальні
нефрити; хронічний пієлонефрит; амілоїдоз
нирок. Особливу увагу потребують
медикаментозні нефропатії,
інфекційно-токсична нирка, нефропатії
при пізньому токсикозі вагітних.
Ізольовані зміни в сечі можуть
спостерігатися при урологічних
захворюваннях: сечо-кам’яна хвороба,
пухлини, туберкульоз нирок, гідронефроз,
нефроптоз, пухлини сечового міхура та
передміхурової залози.

Студент повинен
знати:

Визначення
сечового синдрому.
Етіологію
та патогенез СС.
діагностичне
значення даних клінічного, інструментального
та лабораторного обстеження для
визначення етіології СС, оцінки ризику
та прогнозу.
Обов’язковий
мінімум додаткового (лабораторного та
інструментального) обстеження хворих
з СС.
Алгоритм
диференціальної діагностики.
Принципи
немедикаментозного та медикаментозного
лікування хвороб, що супроводжуються
СС.
Первинну
та вторинну профілактику при хворобах,
що супроводжуються СС.

Студент повинен
вміти:

Проводити опитування
та фізикальне обстеження хворих з СС.
Ставити попередній
діагноз при хворобах, що супроводжуються
СС і виявляти їх ускладнення.
Складати
план обстеження хворого з СС, обґрунтовувати
застосування основних інвазивних та
неінвазивних методів обстеження з
метою диференціальної діагностики
первинних та вторинних уражень нирки,
стратифікації ризику розвитку можливих
ускладнень.
Оцінювати результати
основних інструментальних і лабораторних
методів діагностики.
На підставі аналізу
даних лабораторного та інструментального
обстеження проводити диференціальний
діагноз, обґрунтовувати та формулювати
діагноз при первинних
та вторинних уражень нирки, що
супроводжуються СС.
Визначати прогноз
для хворих з патологією сечо-видільної
системи.
Призначати
лікування з урахуванням етіології,
ризику ускладнень, супутніх захворювань;
проводити первинну та вторинну
профілактику ниркової патології.
Визначати
працездатність хворих.
Демонструвати
володіння морально-деонтологічними
принципами медичного фахівця та
принципами фахової субординації.

Література:

Внутрішня медицина.
У 3 т. Т. 3
/За ред. проф. К.М. Амосової. – К.: Медицина,
2009.
– 1088с.
Іванов Д.Д., Корж
О.М. Нефрологія в практиці сімейного
лікаря: Навчально-методичний посібник.
–2-ге видання. –Донецьк: Видавництво
Заславський О.Ю. — 2012. –С. 204-225, 309-322.
Мостовий
Ю. М. Сучасні класифікації
та стандарти лікування роповсюджених
захворювань внутрішніх органів.
Невідкладні стани в терапії.15-е вид., доп. і
перероб.
–Вінниця, 2013.
– 656с
Наказ МОЗ України
від 11.05.2011 № 280/44 «Про затвердження
стандарту та уніфікованих клінічних
протоколів надання медичної допомоги
зі спеціальності «нефрологія»
на сайті
www.nephrology.kiev.ua
Передерій В.Г.,
Ткач С.М. Основи
внутрішньої медицини. В 3 т. Том 2. «Нова
книга», 2009. — С.704-747.-
С. 766-772.
Передерій В.Г.,
Ткач С.М. Основи
внутрішньої медицини. В 3 т. Том 3. «Нова
книга», 2010. — С.951-971.

Источник

Тема 42. Ведення хворого з сечовим синдромом.

Основні захворювання та стани, що супроводжуються сечовим синдромом (гострий та хронічний гломерулонефрити, сечокам’яна хвороба, тубулоінтерстиціальні захворювання нирок, пієлонефрит, діабетична нефропатія, інфаркт нирки, туберкульоз нирок, гіпернефрома, цистит, уретрит, геморагічний васкуліт). Диференціально-діагностичне значення клінічних проявів і даних додаткових лабораторних та інструментальних методів дослідження. Алгоритм диференціальної діагностики. Тактика ведення хворого. Немедикаментозне та медикаментозне лікування основних захворювань, що супроводжуються сечовим синдромом. Первинна та вторинна профілактика. Прогноз і працездатність.

Тема 41. Ведення хворого з сечовим синдромом.

Тема 42. Ведення хворого з нефротичним синдромом та з хронічною хворобою нирок..

Основні захворювання та стани, що супроводжується нефротичним синдромом (гострий та хронічний гломерулонефрит, амілоїдоз нирок, діабетична нефропатія, мієломна хвороба). Диференціально-діагностичне значення клінічних проявів і даних додаткових лабораторних та інструментальних методів дослідження. Алгоритм диференціальної діагностики. Тактика ведення хворого. Немедикаментозне та медикаментозне лікування основних захворювань, що супроводжуються нефротичним синдромом. Первинна та вторинна профілактика. Прогноз і працездатність.

Поняття та класифікація «хронічної хвороби нирок». Етіологічні фактори. Патогенез уражень органів та систем, їх клінічні прояви. Діагностичне значення лабораторних та інструментальних методів дослідження. Тактика ведення хворих, диференційоване немедикаментозне та медикаментозне лікування на різних стадіях. Нирковозамісна терапія: гемодіаліз, трансплантація нирок. Показання та протипоказання, можливі ускладнення. Первинна та вторинна профілактика, прогноз та працездатність.

ВИДИ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Змістового модуля 3: «Ведення хворих із основними симптомами та синдромами в нефрологічній клініці»

№ з/п	Тема	Кількість годин
1	Підготовка до практичних занять, у тому числі: Опанування навичками трактування даних променевих досліджень органів сечовивідної системи. Опанування навичками трактування результатів лабораторних методів дослідження (загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, аналіз сечі за Нечипоренко і Зимницьким, мікробіологічне дослідження сечі, гострофазові показники крові, загальний білок крові та його фракції, креатинін, сечовина, сечова кислота крові, швидкість клубочкової фільтрації).	17
3	Індивідуальна робота: Доповідь реферату на практичному занятті. Доповідь на клінічних конференціях баз кафедр. Доповідь історії хвороби на практичному занятті Написання тез, статей.	1
Разом		18

Змістовий модуль 7

«Ведення хворих із основними симптомами та синдромами в гематологічній клініці»

(27 годин/0,9 кредита: практичних занять 18 годин, СРС – 9 годин)

Конкретні цілі

Студенти повинні вміти:

Проводити опитування та фізикальне обстеження пацієнтів із основними симптомами і синдромами в гематологічній клініці.
Ставити попередній діагноз основних захворювань крові та кровотворних органів і виявляти їх ускладнення.
Проводити диференційний діагноз при основних симптомах та синдромах у гематологічній клініці.
Складати план обстеження хворих, визначати показання та протипоказання для їх проведення, і обґрунтовувати застосування кожного неінвазивного та інвазивного методу діагностики, що застосовують у гематології.
Оцінювати результати основних інструментальних і лабораторних методів діагностики в гематологічній клініці.
Обгрунтовувати та формулювати клінічний діагноз основних захворювань крові та кровотворних органів.
Визначати прогноз хворих із основними гематологічними захворюваннями.
Призначати немедикаментозне та медикаментозне лікування, проводити первинну та вторинну профілактику при основних захворюваннях в гематологічній клініці.
Визначати групу крові, переливати компоненти крові та кровозамінники
Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципиами фахової субординації.

Тема 43. Ведення хворого з анемією.

Диференціальний діагноз залізодефіцитної, В12-дефіцитної, гемолітичної, апластичної, постгеморагічної анемій. Диференціально-діагностичне значення клінічних проявів і даних додаткових лабораторних та інструментальних методів дослідження. Алгоритм диференціальної діагностики. Тактика ведення хворого. Немедикаментозне та медикаментозне лікування. Показання, протипоказання, методика і можливі ускладнення переливання компонентів крові та кровозамінників. Первинна та вторинна профілактика. Прогноз і працездатність.

Тема 44. Ведення хворого з лімфаденопатією та лейкоцитозом.

Основні захворювання та стани, що супроводжуються лімфаденопатією (ходжкінські та неходжкінські лімфоми, гострі та хронічні лімфоїдні та мієлоїдні лейкемії, інфекційний мононуклеоз, реактивний лімфаденіт, туберкульоз, саркоїдоз, метастатичне ураження, системні захворювання сполучної тканини, СНІД, сепсис). Диференціально-діагностичне значення клінічних проявів і даних додаткових лабораторних та інструментальних методів дослідження. Алгоритм диференціальної діагностики. Тактика ведення хворого. Немедикаментозне та медикаментозне лікування основних захворювань, що супроводжуються лімфаденопатією. Первинна та вторинна профілактика. Прогноз і працездатність.

Основні захворювання та стани, що супроводжуються лейкоцитозом (лімфоми, гострі і хронічні лімфоїдні та мієлоїдні лейкемії, інфекційний мононуклеоз, реактивний лімфаденіт, саркоїдоз, метастатичне ураження, сепсис). Диференціально-діагностичне значення клінічних проявів і даних додаткових лабораторних та інструментальних методів дослідження. Алгоритм диференціальної діагностики. Тактика ведення хворого. Немедикаментозне та медикаментозне лікування основних захворювань, що супроводжуються лейкоцитозом. Первинна та вторинна профілактика. Прогноз і працездатність.

ВИДИ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Змістового модуля 4: «Ведення хворих із основними симптомами та синдромами в гематологічній клініці»

№ з/п	Тема	Кількість годин
1	Підготовка до практичних занять, у тому числі: Опанування навичками визначення групи крові. Опанування навичками переливання компонентів крові та кровозамінників. Опанування навичками трактування загального аналізу крові, пунктату кісткового мозку та трепанобіопсії. Опанування навичками трактування показників обміну заліза в сироватці сироватки крові. Опанування навичками трактування даних рентгенографії черепа. Опанування навичками трактування даних цитологічного дослідження біоптату лімфатичного вузла.	17
2	Індивідуальна робота: Доповідь реферату на практичному занятті. Доповідь на клінічних конференціях баз кафедр. Доповідь історії хвороби на практичному занятті Написання тез, статей.	1
Разом		18

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 8

«Ведення хворих із НЕВІДКЛАДНИМИ СТАНАМИ

40 годин: практичних занять 18, СРС 22.

Конкретні цілі

Студенти повинні вміти:

Проводити диференційний діагноз при основних станах/синдромах, що зустрічаються у відділення реанімації та інтенсивної терапії.
Визначати обсяг обстеження та лікування пацієнтів з невідкладними станами.
Застосовувати на практиці алгоритми обстеження та ведення хворих з невідкладними станами на догоспітальному та госпітальному етапах.
Опанувати методами лікування невідкладних станів, ефективність яких доведена даними доказової медицини.
Застосовувати стандарти діагностики та лікування хворих у відділення реанімації та інтенсивної терапії.
Визначати тактику ведення хворих, які перенесли невідкладний стан, що буде покращувати прогноз та сприяти профілактиці їх рецидивів
Проводити серцево-легеневу реанімацію (фіксувати язик, виконувати штучне дихання, проводити непрямий масаж серця)

Модуль проводять у відділеннях реанімації та інтенсивної терапії клінічних баз кафедр. Кожний студент повинен щоденно оглядати 1-2 пацієнтів (або заповнити учбову історію хвороби з діагнозами/проблемами за темою практичного заняття при відсутності у відділеннях баз кафедр відповідних пацієнтів) з наступними хворобами/станами:

Тема 45. Курація хворого з комою, з олігоанурією, з гострою печінковою енцефалопатією.

Критерії діагностики, диференціальна діагностика та лікування. Визначення причини і тактика лікування в залежності від етіології (коми, які зумовлені первинним ураженням центральної нервової системи, зокрема, при порушеннях мозкового кровообігу, менінгітах; первинно обумовлені втратою організмом електролітів, води; зв’язані з порушенням газообміну, в т.ч. гіпоксична; токсичні, зокрема, уремічна, печінкова, алкогольна; при дихальній недостатності, при ендокринних захворюваннях, зокрема, при цукровому діабеті та ін.). Рекомендації щодо профілактики.

Стандарти діагностики олігоанурії та ведення хворих. Тактика ведення хворих в залежності від причини (преренальні, ренальні, постренальні). Роль інструментальних та лабораторних методів обстеження. Консервативне лікування, показання для гемодіалізу. Рекомендації щодо профілактики.

Критерії діагностики та лікування печінкової недостатності. Тактика лікування в залежності від причини та стадії. Роль інструментальних та лабораторних методів обстеження. Рекомендації щодо профілактики.

46. Залікове заняття з невідкладних станів.

ВИДИ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Змістового модуля 5: «Ведення хворих із невідкладними станами»

№ з/п	Тема	Кількість годин
1	Підготовка до практичних занять, у тому числі: Опанування навичками обстеження пацієнтів з невідкладними станами. Опанування навичками трактування даних ЕКГ, рентгенологічного дослідження та ін. Опанування навичками трактування результатів лабораторних методів дослідження (аналіз синовіальної рідини, загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, мікробіологічне дослідження крові, гострофазові показники крові, загальний білок крові та його фракції, трансамінази крові, загальний білірубін крові та його фракції, коагулограма, показники імунного статусу, дані серологічних досліджень при аутоімунних захворюваннях, електроліти, креатинін, сечовину та сечову кислоту крові, швидкість клубочкової фільтрації).	21
2	Індивідуальна робота: Доповідь реферату на практичному занятті. Доповідь на клінічних конференціях баз кафедр. Доповідь історії хвороби на практичному занятті Написання тез, статей.	1
Разом		22

Поділіться з Вашими друзьями:

Источник

Тестовий контроль	Опитування	Курація хворого
5 – 4 – 3 — 0	5 – 4 – 3 — 0	5 – 4 – 3 — 0

Кафедра госпітальної терапії №2

ПРОТОКОЛ РОБОТИ З ХВОРИМ

(курація хворого)

Прізвище, ім’я по-батькові хворого ________________________________________________

Стать ж/ч __ вік______ за фахом __________________________________________________

1. Скарги: _______________________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Анамнез захворювання: _________________________________________________________

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Анамнез життя: ________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

4. Дані об’єктивного обстеження: ___________________________________________________

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5. Попередній діагноз: ___________________________________________________________

________________________________________________________________________________

6. Диференційна діагностика: ______________________________________________________

________________________________________________________________________________

План обстеження План лікування та тактика ведення

(режим праці, відпочинку, дієти) _____________________________ _______________________________________

_____________________________ _______________________________________

Прогноз та заходи профілактики: ___________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Підпис студента ___________________ Дата______________________

Учбовий елемент 25

Ведення пацієнта з хронічним кашлем.Основні причини хронічного кашлю, диференціальний діагноз кашлю при легеневих, серцевих, гастроентерологічних, ЛОР-захворюваннях.

Тестовий контроль	Опитування	Ведення історії хвороби
5 – 4 – 3 — 0	5 – 4 – 3 — 0	5 – 4 – 3 — 0

Учбовий елемент 26

Ведення пацієнта з лихоманкою невизначеного генезу. Диференціальний діагноз станів, що супроводжуються наявністю тривалої лихоманки. Існуючи алгоритми діагностики. Складання плану обстеження, роль рентгенологічних, інструментальних та лабораторних методів обстеження.

Тестовий контроль	Опитування	Ведення історії хвороби
5 – 4 – 3 — 0	5 – 4 – 3 — 0	5 – 4 – 3 — 0

Учбовий елемент 27

Ведення пацієнта з кровохарканням.Диференціальний діагноз станів, що супроводжуються наявністю кровохаркання (бронхоектази, пухлини, туберкульоз, пневмонія, мі тральний стеноз, інфаркт легені тощо).

Тестовий контроль	Опитування	Ведення історії хвороби
5 – 4 – 3 — 0	5 – 4 – 3 — 0	5 – 4 – 3 — 0

Учбовий елемент 28

Ведення хворого з задухою та асфіксією.Диференціальний діагноз станів, що супроводжуються наявністю задухою та асфіксією (бронхіальна астма, обструктивний бронхіт, пухлини бронхів, інородні тіла, тромбоемболія гілок легеневої артерії, гіпертонічний криз, інфаркт міокарду, гострі аритмії, вузликовий періатерііт тощо).

Тестовий контроль	Опитування	Ведення історії хвороби
5 – 4 – 3 — 0	5 – 4 – 3 — 0	5 – 4 – 3 — 0

Учбовий елемент 29

Ведення хворого з плевральним випотом.Диференціальний діагноз станів, що супроводжуються наявністю плеврального випоту (туберкульоз, пухлини бронхів, тромбоемболія гілок легеневої артерії, серцева недостатність, гострий панкреатит, цироз печінки, травми, дифузні захворювання сполученої тканини тощо).

Курація хворого з плевральним випотом.

Тестовий контроль	Опитування	Курація хворого
5 – 4 – 3 — 0	5 – 4 – 3 — 0	5 – 4 – 3 — 0