Ведення хворих з сечовим синдромом

Первинна оцінка стану хворого

Первинна оцінка стану пацієнта зі скаргами на біль у грудній клітці або інших симптомах, що дозволяють запідозрити ГКС, включає: 1. Ретельний збір анамнезу. Класичні характеристики ангінозних болів, так само як і типові варіанти загострення ІХС (затяжий [> 20 хвилин] ангінозний біль у спокої, вперше виникла важка [не нижче III ФК за класифкацією Canadian Cardiovascular Society (CCS)] стенокардія, збільшення частоти і важкості нападів у пацієнтів із стабільною стенокардією добре відомі. Однак, слід зазначити, що ГКС може проявлятися й атиповими симптомами, середі яких біль в грудній клітці в спокої, болі в епігастрії, раптово виникла диспепсія, колючий біль при диханні, а також посилення задишки. Причому частота зазначених маніфестацій ГКС досить велика. Так, за даними Multicenter Chest Pain Study (Lee T.і співавт., 1985), гостра ішемія міокарда була діагностована в 22% пацієнтів з гострими і колючими болями в грудній клітці, а також у 13% хворих з болями, характерними для ураження плеври, і в 7% хворих, у яких болючі відчуття цілком відтворювалися при пальпації.

Особливо часто атипові прояви ГКС спостерігаються в пацієнтів молодого (25-40 років) і літнього (більше 75 років) віку, а також у жінок і хворих цукровим діабетом.

Фізикальне обстеження

Результати огляду і пальпації грудної клітки, дані аускультації серця, а також показники частоти серцевих скорочень і артеріального тиску звичайно знаходяться в межах норми. Метою фізикального обстеження є в першу чергу виключення позасерцевих причин болю в грудній клітці (плеврит, пневмоторакс, міозит, запальні захворювання кістково-м’язевої системи, травми грудної клітки й ін.). Крім того, при фізикальному обстеженні варто виявляти захворювання серця, не повзв’язані з ураженням коронарних артерій (перикардит, пороки серця), а також оцінити стабільність гемодинаміки і степінь недостатності кровообігу. 3. ЕКГ Реєстрація ЕКГ у спокої є ключовим методом діагностики ГКС. В ідеалі варто записати ЕКГ під час нападу болю і порівняти її з електрокардіограмою, зареєстрованої після ангінозного нападу. При повторюванні нападів стенокардії може бути використаний багатоканальний моніторинг ЕКГ. Дуже корисно також порівняти ЕКГ із попередніми плівками (якщо такі доступні), особливо при наявності ознак гіпертрофії лівого шлуночка або перенесеного інфаркту міокарда. Найбільш надійними електрокардіографічними ознаками ГКС є динамка сегмента ST і зміни зубця Т.

Імовірність наявності ГКС найбільш велика, якщо відповідна клінічна картина поєднується з депресією сегмента ST, глибиною більш 1 мм у двох або більше суміжних відведеннях. Трохи менш специфічною ознакою ГКС є інверсія зубця Т, амплітуда якого перевищує 1 мм, у відведеннях з переважанням зубця R. Нарешті, найменш інформативні неглибока (менш 1 мм) депресія сегмента ST і незначна інверсія зубця Т. Варто пам’ятати про те, що цілком нормальна ЕКГ у хворих з характерними симптомами не виключає діагноз ГКС.

Дослідження біохімічних маркерів ушкодження міокарда Традиційні серцеві ферменти, а саме креатинфосфокіназа (КФК) і її ізофермент МВ КФК менш специфічні (зокрема, можливі псевдопозитивні результати при травмі скелетних м’язів). Крім того, має місце значне перекривання між нормальними і патологічними сироватковими концентраціями зазначених ферментів. Найбільш специфічними і надійними маркерами некрозу міокарда є кардіальні тропоніни Т і I. Варто визначати концентрацію тропонінів Т и I через 6-12 годин після надходження в стаціонар, а також після кожного епізоду інтенсивного болю в грудній клітці. Якщо в хворого з підозрою на ГКС без підйому сегмента ST має місце підвищений рівень тропоніна Т і/або тропоніна I, то такий стан варто розцінювати, як інфаркт міокарда, і проводити відповідне медикаментозне і/або інвазивне лікування.

Варто також враховувати, що після некрозу серцевого м’яза підвищення концентрації різних маркерів у сироватці крові відбувається неодночасно. Так, найбільш раннім маркером некрозу міокарда є міоглобін, а концентрації МВ КФК і тропоніну збільшуються трохи пізніше. Крім того, тропоніни залишаються підвищеними протягом одного-двох тижнів, що утрудняє діагностику повторного некрозу міокарда в хворих,що недавно перенесли інфаркт міокарда.

Источник

Антитромбоцитарний ефект настає через 10-15 хвилин. В основі механізму дії аспірину здатність незворотно інгібувати циклооксигенази тромбоцитів, що втрачають здатність синтезувати тромбоксан А2, який індукує агрегацію тромбоцитів і має судиннозвужувальну дію. У наступні дні аспірин приймається по 160 (125) мг/доба, після їжі, запивається значною кількістю води.

Читайте также:  Народные средства лечения алкогольного синдрома

При наявності протипоказань для прийому аспірину (гастрит, виразкова хвороба) доцільний прийом аспірина кардіо (100 мг/доб). Раннє призначення аспірину зменшує ймовірність розвитку ГІМ на 50% у порівнянні з плацебо. У випадках непереносимості аспірину або за наявності протипоказань до нього застосовують тиклопідину сульфат (тиклід). На відміну від аспірину тиклопідин в дозі 250 мг 2 рази на добу не лише гальмує агрегацію й адгезію тромбоцитів, а й поліпшує реологічні властивості крові. Він добре комбінується з В- адреноблокаторами, антагоністами кальцію, діуретиками. Небажані ефекти: пронос, шлункова диспепсія, нейтропенія,васкуліт,синдром гепатоцитолізу. Клопідогредь (плавікс) є потужним селективним блокатором агрегації тромбоцитів, індукованої АДФ, який у дозі 75-150 мг на добу пригнічує агрегацію уже через 2 год після перорального прийому. Препарат добре переноситься, побічні ефекти виражені незначно і рідко вимагають відміни препарату.

Нефракційний гепарин — це найбільш поширений антитромбоцитарний препарат для лкування хворих на нестабільну стенокардію.Зазвичай перша доза гепарину ( 5000-10000 Од) вводиться внутрішньовенно струйно з наступною безперервною інфузією препарату з розрахунку 1000 Од/год протягом 1-2 доби з переходом на підшкірне введення 20000-10000 Од/доб (2-3 доби). Лікування проводять під контролем активованого часткового тромбопластинового часу, який повинний підтримуватися на рівні в 1.5-2 рази вище вихідних значень.

Комбіноване призначення аспірину і гепарину на 33% зменшує ризик розвитку гострого інфаркт міокарда, у порівнянні з таким при лкуванні одним аспірином. Упродовж останніх 10 років увійшли в клінічну практику безпечніші антитромбінові засоби-низькомолекулярні гепарини: еноксипарин кальцій (клексан), дельтапарин кальцій (фрагмін), ревипарин (кліварин).

Низькомолекулярні гепарини (фрагмін, фраксипарин, дальтепарин) гальмують каскад згортання крові на рівні фактора Ха.

Вони володіють рядом позитивних властивостей у порівнянні зі звичайним гепарином. Їх біодоступність після підшкірної ін’єкції значно вища, ніж у нефракціонованого гепарину, вони більш передбачувані по антикоагулянтній дії, мають менше ускладнень і однакову ефективність по попередженню гострого інфаркту міокарда, летальності і процедур реваскуляризації.

Найважливіше значення при лкуванні НС мають бета-адреноблокатори. Вони сприяють усуненню ішемії міокарда, володіють антиаритмічною дією. Поєднання бета-адреноблокаторів з аспірином і гепарином дає надійний ефект. Особливо показані бета-адреноблокатори при тахкардії, артеріальній гіпертензії, суправентрикулярних порушеннях ритму серця.

Пропранолол (обзидан, анаприлін) призначають внутрішньовенно повільно в 3-ьох дозах по 2.5 мг з інтервалом по 5 хвилин з наступним переходом на прийом 40-80 мг/сут і подальшим підбором дози.

Метопролол (спесикор) призначають внутрішньовенно повільно в 3 дозах по 5 мг з інтервалом по 5 хвилин з наступним переходом на прийом 50-100 мг/доб. Атенолол уводять внутрішньовенно повільно в 2 дозах по 5 мг з інтервалом по 5 хвилин з наступним переходом на прийом 50-100 мг/доб. У гострий період також призначають пероральні форми нітровазодилататорів.

Источник

Внутрішньої медицини №3

  •  екзаменаційна програма 2019-2020
  •  Критерії оцінювання знань
  •  План роботи 2019-2020
  •  Структура практичного заняття
  •  Тематичний план практичних занять
  •  Доповідь проф. Полякова А.Е. на тему Жидкокристаличні (мезаморфні) ліпіди та атеросклероз
  •  01(медичний) «Ведення пацієнта з артеріальною гіпертензією»(студ)
  •  01(медичний) Ведення пацієнта з артеріальною гіпертензією»(викл.)
  •  01(медичний)- Ведення пацієнта з артеріальною гіпертензією 2(студ)
  •  01(медичний)-Ведення пацієнта з артеріальною гіпертензією (викл.) 2
  •  02(медичний) «Ведення пацієнта з кардіалгією»(студ)
  •  02(медичний).В.Ведення пацієнта з кардіалгією(викл.)
  •  03 (медичний)«Ведення пацієнта з порушенням серцевого ритму»(викл.)
  •  03(медичний) «Ведення пацієнта з порушенням серцевого ритму»(студ)
  •  04(медичний) «Ведення пацієнта з порушенням провідності серця»(викл.)
  •  04(медичний) «Ведення пацієнта з порушенням провідності серця»(студ)
  •  05 (медичний)«Ведення пацієнта зі стабільною стенокардією»(студ)
  •  05(медичний) ”Ведення пацієнта зі стабільною стенокардією ”(викл.)
  •  06 (медичний)«Ведення пацієнта з нестабільною стенокардією»(студ)
  •  06(медичний) “ Ведення пацієнта з нестабільною стенокардією ”(викл.)
  •  07 (медичний)«Ведення пацієнта з задишкою»(студ)
  •  07(медичний) “ Ведення пацієнта з задишкою ”(викл.)
  •  08 (медичний)“ Ведення пацієнта з кардіомегалією ”(викл.)
  •  08(медичний) «Ведення пацієнта з кардіомегалією»(студ)
  •  09 (медичний)«Ведення пацієнта з серцевою недостатністю» 1(студ)
  •  09 (медичний)«Ведення пацієнта з серцевою недостатністю» (1)(викл.)
  •  09 (медичний)«Ведення пацієнта з серцевою недостатністю» 2(викл.)
  •  09(медичний) «Ведення хворого з серцевою недостатністю» 2(студ)
  •  10 (медичний)«Ведення хворого з серцевими шумами»(студ)
  •  10(медичний) «Ведення пацієнта з серцевими шумами»(викл.)
  •  11(медичний) «Ведення пацієнта з болем у кінцівках та спині»(студ)
  •  11(медичний).Ведення пацієнта з болем у кінцівках та спині(викл.)
  •  12.(медичний)Ведення пацієнта з суглобовим синдромом(викл.)
  •  12(медичний)-Суглобовий синдром (студ)
  •  13 (медичний)Ведення пацієнта з бронхообструктивнимним синдромом(студ)
  •  14 (медичний)Ведення пацієнта з інфільтративним затемненням в легенях(викл.)
  •  14(медичний) Ведення пацієнта з інфільтративним затемненням в легенях(студ)
  •  15(медичний) «Ведення пацієнта з лихоманкою невизначеного ґенезу. Ураження органів і систем при ВІЛ-інфекції»(викл.)
  •  15(медичний) Ведення пацієнта з лихоманкою невизначенного генезу. Ураження органів та систем при ВІЛ-інфекції.(студ)
  •  16 (медичний)«Ведення пацієнта з кровохарканням. Ведення хворого з дихальною недостатністю.»(викл.)
  •  16 (медичний)Ведення пацієнта з кровохарканням. Ведення пацієнта з дихальною недостатністю.(студ)
  •  17 (медичний)Ведення пацієнта з негоспітальною пневмонією(студ)
  •  17(медичний) Ведення пацієнта з негоспітальною пневмонією.Ведення хворого з госпітальною пневмонією(викл.)
  •  18 (медичний)«Ведення пацієнта з гепатомегалією та гепатолієнальним синдромом»(студ)
  •  18 (медичний)Ведення пацієнта з гепатомегалією та гепалієнальним синдромом(викл.)
  •  18(медичний) «Ведення пацієнта з геморагічним синдромом»(викл.).
  •  18(медичний) «Ведення пацієнта з геморагічним синдромом»(студ)
  •  19(медичний) Ведення пацієнта з хронічним діарейним синдромом.(викл.)
  •  19(медичний) Ведення пацієнта з хронічним діарейним синдромом(студ)
  •  20 (медичний)Ведення пацієнта з шлунковою диспепсією.(викл.)
  •  20(медичний) Ведення пацієнта з шлунковою диспепсією(студ)
  •  21(медичний) Ведення паціента з жовтяницею(студ)
  •  21(медичний) Ведення пацієнта з жовтяницею(викл.)
  •  22(медичний) Ведення пацієнта з асцитом. Ведення пацієнта з портальною гіпертензією-2(студ)
  •  22(медичний) Ведення пацієнта з асцитом. Ведення пацієнта з портальною гіпертензією(викл.)
  •  23(медичний) Ведення пацієнта з гепатомегалією та гепатолієнальним синдромом(викл.)
  •  23(медичний) Ведення пацієнта з гепатомегалією та гепатолієнальним синдромом(студ)
  •  24 (медичний)Ведення пацієнта з хронічними ускладненнями цукрового діабету(студ)
  •  24 (медичний)Ведення хворого з хронічними ускладненнями цукрового діабету(викл.)
  •  25 (медичний)Ведення пацієнта з синдромом зобу(викл.)
  •  25(медичний) Ведення пацієнта з синдромом зобу(студ)
  •  26 (медичний)ведення хворого з метаболічним синдромом(викл.)
  •  26(медичний) Ведення пацієнта з метаболічним синдромом(студ)
  •  27(медичний) Ведення пацієнта з сечовим синдромом(викл.)
  •  27(медичний) Ведення пацієнта з сечовим синдромом(студ)
  •  28(медичний) «Ведення пацієнта з набряковим синдромом».(студ)
  •  28(медичний) «Ведення пацієнта з набряковим синдромом».(викл.)
  •  29(медичний) «Ведення пацієнта з хронічною нирковою недостатністю»(студ)
  •  29(медичний)«Ведення пацієнта з хронічною нирковою недостатністю»(викл.)
  •  30(медичний) «Ведення пацієнта з нефротичним синдромом»(викл.)
  •  30(медичний) «Ведення пацієнта з нефротичним синдромом»(студ)
  •  31 (медичний)«Ведення пацієнта з анемією» 1(студ)
  •  31 (медичний)«Ведення пацієнта з анемією» 2(студ)
  •  31(медичний).Ведення пацієнта з анемією»1(викл.)
  •  31(медичний).Ведення пацієнта з анемією»2(викл.)
  •  32 (медичний)«Ведення пацієнта з лейкемоїдною реакцією та лейкемією»(студ)
  •  32(медичний) Ведення пацієнта з лейкемоїдною реакцією та лейкемією(викл.)
  •  33 (медичний)«Ведення пацієнта з пурпурою»(студ)
  •  33(медичний) «Ведення пацієнта з пурпурою »(викл.)
  •  34.(медичний) «Ведення пацієнта з лімфоаденопатією. »(викл.)
  •  34(медичний) «Ведення пацієнта з лімфоаденопатією»(студ)
  •  35 (медичний)Веденння пацієнта з ускладненим гіперт. кризом(студ)
  •  35(медичний) Веденння пацієнта з ускл. гіперт.кризом(викл.)
  •  36 (медичний) Веденння пацієнта з гострим коронарним синдромом(студ)
  •  36 (медичний)Веденння пацієнта з гостр. кор.(викл.)
  •  37 (медичний)Веденння пацієнта з ТЕЛА(студ)
  •  37(медичний) Веденння пацієнта з ТЕЛА(викл.)
  •  38 (медичний)Веденння пацієнта з пароксизмальним порушенням ритму(студ)
  •  38(медичний) Веденння пацієнта з парок. поруш. ритму(викл.)
  •  39(медичний) Веденння пацієнта з тяжкою негоспітальною та госпітальною пневм.(студ)
  •  39(медичний)«Ведення пацієнта з тяжкою госпітальною та негоспітальною пневмонією(викл.)
  •  40 (медичний)Веденння пацієнта з астатичним статусом (студ)
  •  40(медичний) Веденння пацієнта з астм. статус.(викл.)
  •  41 (медичнийВеденння пацієнта з анаф.шоком(студ)
  •  41(медичний) Веденння пацієнта з анаф. шоком(викл.)
  •  42(медичний) «Ведення пацієнта з гострою печінковою недостатністю»(викл.)
  •  42(медичний) Веденння пацієнта з гострою печінковою недостатністю(студ)
  •  43 (медичний)Веденння пацієнта з гострою нирковою недостатністю (студ)
  •  43(медичний) Веденння пацієнта з гострою нирковою нед.(викл.)
  •  44 (медичний)Веденння пацієнта з гострим абд.болем(студ)
  •  44 (медичний)Веденння пацієнта з абд.болем(викл.)
  •  45(медичний)- Невідкладні стани у клініці військової терапії (викл.)
  •  45(медичний)- Невідкладні стани у клініці військової терапії (студ)
  •  46 (медичний)Веденння пацієнта з гіпогл. комою (викл.)
  •  46(медичний) Веденння пацієнта з гіпоглікемічною комою (студ)
  •  47(медичний) Веденння пацієнта з тіреотокс кризом (викл.)
  •  47(медичний) Веденння пацієнта з тиреот. кризом.(студ)
  •  48 (медичний)«Особливості ведення важкохворих, інкрабельних пацієнтів. Методика оцінки стану пацієнта. Планування лікування та догляду. (студ)
  •  48(медичний) Особливості ведення важкохворих, інкурабельних пацієнтів.(викл.)
  •  ЕКГ
  •  _Титул CРС(лікувальна справа)
  •  CРС 18 (медичний)Ведення пацієнта з геморагічним синдромом
  •  СРС 14(медичний)Ведення пацієнта з інфільтративним затемненням в легенях
  •  СРС 09(медичний)Ведення пацієнта з серцевою недостатністю
  •  СРС 12(медичний)Ведення пацієнта з суглобовим синдромом
  •  СРС 16(медичний)Ведення пацієнта з кровохарканням
  •  СРС 20(медичний)Ведення пацієнта з шлунковою диспепсією
  •  СРС 22(медичний)Ведення пацієнта з асцитом
  •  СРС 26(медичний)Ведення пацієнта з метаболічним синдромом
  •  СРС 30(медичний)Ведення пацієнта з нефротичним синдромом
  •  СРС 33(медичний)Ведення пацієнта з пурпурою
  •  СРС 35(медичний)Ведення пацієнта з ускладненим гипертонічним кризом.
  •  СРС 38(медичний)Ведення пацієнта з пароксизмальними порушеннями ритму та провідності.
  •  СРС 39(медичний). Ведення пацієнта з тяжкою негоспітальною та госпітальною пневмонією.
  •  СРС 41(медичний)Ведення пацієнта з анафілактичним шоком та набряком Квінке
  •  СРС 47(медичний)Ведення пацієнта з тіреотоксичним кризом
  •  СРС 48(медичний)Особливості ведення важкохворих, інкурабельних пацієнтів
  •  СРС 01 (медичний)Ведення пацієнта артеріальною гіпертензією
  •  СРС 01(медичний)Ведення пацієнта артеріальною гіпертензією
  •  СРС 02(медичний)Ведення пацієнта з кардіалгією
  •  СРС 03 (медичний)Ведення пацієнта з порушенням серцевого ритму.
  •  СРС 04(медичний)Ведення пацієнта з порушенням провідності серця
  •  СРС 05 (медичний)Ведення пацієнта зі стабільною стенокардією
  •  СРС 06 (медичний)Ведення пацієнта з нестабільною стенокардією
  •  СРС 07(медичний)Ведення пацієнта з задишкою
  •  СРС 08 (медичний)Ведення пацієнта з кардіомегалією
  •  СРС 10(медичний). Ведення пацієнта з серцевими шумами.
  •  СРС 11 (медичний)Ведення пацієнта з болем у кінцівках та спині
  •  СРС 13(медичний)Ведення пацієнта з бронхообструктивним синдромом.
  •  СРС 15 -(медичний)Ведення пацієнта з лихоманкою невизначеного генезу. Ураження органів і систем при ВІЛ-інфекції
  •  СРС 17 (медичний)Веденняпацієнта з негоспітальною пневмонією. Ведення хворого з госпітальною пневмонією.
  •  СРС 19 (медичний)Ведення пацієнта з хронічним діарейним синдромом.
  •  СРС 21 (медичний)Ведення пацієнта з жовтяницею
  •  СРС 23 (медичний)Ведення пацієнта з геїтатомегалією та гепато-лієнальним синдромом
  •  СРС 24(медичний)Ведення пацієнта з хронічними ускладненнями цукрового діабету (кетоацидозом)
  •  СРС 25 (медичний). Ведення пацієнта з синдромом зобу
  •  СРС 27 (медичний). Ведення пацієнта з сечовим синдромом.
  •  СРС 28(медичний)Ведення пацієнта з набряковим синдромом
  •  СРС 29 (медичний)Ведення пацієнта з хронічною нирковою недостатністю
  •  СРС 31 (медичний)Ведення пацієнта з анемією
  •  СРС 32(медичний). Ведення пацієнтаз лейкемоїдною реакцією та лейкемією.
  •  СРС 34 (медичний)Ведення пацієнта з лімфоаденопатією
  •  СРС 36 (медичний)Ведення паціента з гострим коронарним синдромом.
  •  СРС 37(медичний)Ведення паціента з тромбоемболією легеневої артерії
  •  СРС 40 (медичний)Ведення працієнта з астматичним статусом
  •  СРС 42(медичний)Ведення паціента з гострою печінковою недостатністю.
  •  СРС 43(медичний)Ведення пацііента з гострою нирковою недостатністю
  •  СРС 44(медичний)Ведення паціента з гострим абдомінальним болем. Ведення хворого з шлунково-кишковою кровотечею.
  •  СРС 45(медичний)Невідкладні стани у клініці військової терапії
  •  СРС 46(медичний)Ведення паціента з гіпоглікемічною комою. Ведення хворого з гіперглікемічною (кетоацидемічною) комою
  •  СРС 48(медичний). Особливості ведення важкохворих, інкурабельних пацієнтів. Методика оцінки стану пацієнта.
  •  Тематичний план самостійної роботи студентів
  •  графік відробок
  •  Історія кафедри
  •  Основні напрямки наукової діяльності
  •  ПЕРЕЛІК ЗНАНЬ, ВМІНЬ ТА ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК, ЯКИМИ ПОВИНЕН ОВОЛОДІТИ СТУДЕНТ 6 КУРСУ стенд
  •  Річний звіт 2019
  •  Робоча програма 2019
  •  Гастроентерологія для студентів з еталонами відповідей
  •  Гематологія для студентів з еталонами відповідей
  •  Ендокринологія для студентів з еталонами відповідей
  •  Кардіологія, ревматологія для студентів з еталонами відповідей
  •  Крок 2 Загальна лікарська лікарська підготовка (украіномовний варіант) 2019-2020 рік
  •  Невідкладні стани, токсикологія, військова терапія для студентів з еталонами відповідей
  •  Нефрологія для студентів з еталонами відповідей
  •  Пульмонологія для студентів з еталонами відповідей
  •  Тести Крок-2 (банк тестів терапевтичного профілю Центру тестування) 2019 р
  •  Тести Крок-2 (банк тестів терапевтичного профілю Центру тестування) 2019 р. (доповнення)
Читайте также:  Синдромы у новорожденных детей какие бывают

Источник