Судомний синдром невідкладна допомога у дітей
Судоми у дитини здатні ввести в паніку будь-якого батька — і не дарма, адже в більшості випадків це симптом ураження головного мозку або ендокринної системи. Страшний діагноз «епілепсія» супроводжується періодичними судомними нападами на протязі всього життя хворого. Головне під час судом – вчасно надати дитині медичну допомогу і надалі слідувати рекомендаціям фахівця.
Що робити, коли у дитини вперше почалися судоми, які правила екстреної допомоги? Як згодом лікувати судомний синдром? Чи можна попередити судоми?
Судоми у дитини — небезпечний синдром, і батьки повинні знати, як надати першу допомогу
Що таке судомний синдром, і з якої причини він виникає?
Судомний синдром у дітей проявляється в неконтрольованому стискання м’язів з-за зайвої активності нейронів або їх подразнення. Коли судоми відбуваються постійно і без видимої причини, це свідчить про наявність епілепсії. Разовий судомний припадок може статися у кожної людини протягом життя.
Діти страждають судомами в 5 разів частіше, ніж дорослі люди. Нервова система малюків ще недосконала і схильна до різних зовнішніх впливів. Досить часто патологія з’являється у дітей, народжених раніше строку та з малою вагою.
Якщо вперше судоми виникли у дитини старше 3 років, з найбільшою часткою ймовірності це є ознакою епілепсії.
З яких причин виникає судомний синдром:
- генетичні відхилення;
- порушення, що з’явилися ще у внутрішньоутробному періоді (гіпоксія плода, прийом медикаментозних препаратів, інфекційні захворювання);
- запальні захворювання головного мозку (менінгіт, енцефаліт);
- отруєння токсичними речовинами – ртуттю, свинцем, алкоголем, наркотичними засобами тощо;
- прийом деяких лікарських препаратів;
- травми голови;
- порушення кровообігу мозку;
- вроджені вади серцево-судинної системи;
- порушення метаболізму;
- істеричний стан;
- ядерна жовтяниця у грудної дитини;
- онкологічні та інші захворювання центральної нервової системи;
- гіпертермія.
Небезпека судомного синдрому полягає в ризику виникнення набряку мозку, зупинки дихання чи серця. Самолікування категорично протипоказано, воно може коштувати дитині життя.
УЗД шиї і головного мозку немовляти з метою виключення розвитку судомного синдрому та інших захворювань
До профілактичних заходів можна віднести своєчасне проходження всіх обстежень матір’ю під час вагітності і з дитиною після народження. Особливо важливо відвідати невролога і вчасно зробити малюкові УЗД головного — в деяких випадках це дозволить виключити розвиток судомного синдрому.
Симптоматика і клінічна картина
Судоми у дитини зазвичай виникають раптово, тривають від 15 хвилин до декількох годин. Для кожного захворювання є супутні ознаки, що допомагають фахівцю визначити природу судомного припадку. Характерні загальні симптоми цього стану:
- фізична, рухове збудження;
- блукаючий погляд;
- закидання голови;
- змикання щелеп;
- згинання та розгинання рук ніг;
- іноді — зупинка дихання;
- зміна кольору шкіри.
Дуже часто при судомах у дитини підвищується температура
У дітей раннього та дошкільного віку судоми частіше з’являються на тлі кишкових і респіраторних інфекційних захворювань, що супроводжуються значним підвищенням температури, ознобом і побелением шкірних покривів. Однак свідчень порушень функції головного мозку немає, що підтверджується ЕЕГ. Після вилікування від інфекційного захворювання судомні стани не повторюються.
При менінгіті характерно наявність блювоти на тлі судом. При критичному зниженні рівня глюкози в крові з’являється слабкість, тремтіння, судомний синдром і кома.
Коли відбувається ураження головного мозку, судоми тіла супроводжуються мимовільним сечовипусканням і дефекацією, появою піни з рота, непритомністю. Для епілепсії характерно виникнення судом в одне і той же час дня або ночі, наявність особливих ознак перед нападом. Дитина потім не пам’ятає, що з ним сталося – припадок змінюється сном.
Методи діагностики
Для визначення причини захворювання лікар призначить наступні методи обстеження:
- аналізи крові та сечі;
- ЕЕГ;
- офтальмоскопія;
- пункцію спинномозкової рідини і її бактеріологічне дослідження;
- рентген черепа;
- ангіографію;
- КТ та МРТ головного мозку.
Електроенцефалографія
Важливу роль відіграє анамнез життя дитини, її батьків, супутні симптоми і неврологічний статус. На підставі отриманих даних ставиться діагноз і призначається лікування.
Невідкладна допомога при судомах у дитини
Судомний синдром, що виник вперше, вимагає негайного втручання лікарів. Батьки дітей-епілептиків, як правило, з таким станом не можуть впоратися самостійно. Поки їде бригада невідкладної допомоги, потрібно виконати наступні дії:
- дитину покласти на рівну поверхню на бік, щоб він не захлинувся блювотою;
- покласти під голову що-небудь м’яке;
- дитину слід трохи притримувати;
- відкрити вікна для доступу свіжого повітря;
- забрати всі небезпечні предмети, які можуть травмувати малюка;
- якщо дитина плаче або кричить — збризнути обличчя водою і дати понюхати нашатирний спирт;
- розстебнути щільну, тиснучу одяг;
- ложку обернути ватою або серветкою і вставити між щелепами (можна покласти згорнутий джгутом хустку);
- не залишати малюка одного;
- не давати ніякі медикаментозні засоби до приїзду лікаря, оскільки деякі ліки здатні викликати зупинку серця.
Якщо напад триває більше 5 хвилин, лікарі дають дитині подихати киснем через маску. З лікарських препаратів вводяться сульфат магнію, Діазепам і Гексенал.
Щоб уникнути набряку мозку показані Манітол і Фурасемид. Діабетикам при гіпоглікемії вводять розчин глюкози. Несвоєчасне надання допомоги або її відсутність може призвести до смерті пацієнта.
Якщо напад стався на тлі значного підвищення температури тіла, її слід терміново знизити. Для цього потрібно роздягнути дитину і охолодити за допомогою обтирань. Жарознижуючі засоби (Нурофен, Парацетамол, Ібупрофен) і рясно питво допоможуть збити високу температуру. Надалі значне підвищення температури слід попереджати за допомогою прийому жарознижуючих засобів, даючи їх малюкові завчасно, не доводячи ситуацію до критичного стану.
Особливості лікування
При своєчасному зверненні за медичною допомогою та успішному купировании нападу слід ретельно обстежити пацієнта. Судомний синдром може виникати з різних причин, тому його лікуванням займаються фахівці різних профілів в залежності від джерела хвороби: невропатолог, педіатр, травматолог, офтальмолог, ендокринолог та ін.
Лікар призначить терапію, спрямовану на позбавлення від причини судомного синдрому:
- лікування основного захворювання при ГКІ, ГРВІ;
- корекція метаболізму при хворобах обміну речовин;
- видалення пухлини при онкології та ін.
Під час нападу проводиться симптоматичне лікування, спрямоване на усунення судом. З лікарських засобів дітям призначають: Діазепам, Карбамазепін, натрію оксибутират, Магнезію, Фенобарбітал, фолієву кислоту з вітаміном К. Якщо судомні стани не повторюються, то лікування відміняється. Коли поставлено діагноз «епілепсія», призначається терапія протисудомними препаратами — Карбамазепіном, Депакином, Финлепсин та ін.
Источник
Судомний синдром у дітей представляє собою скорочення м’язів, яке відбувається раптово і мимоволі, на тлі втрати свідомості або без цього. Зустрічається у 20 випадків на 1000 дітей, частіше у віці від 1 до 10 років. Якщо вчасно не надати відповідну допомогу, не можна уникнути летального результату.
Пояснюється настільки часте виникнення синдрому недосконалою диференціюванням структур головного мозку, переважанням збуджуючих реакцій над гальмівними. Судомний синдром може бути один раз в житті і пройти безслідно, а може бути першою ознакою серйозної неврологічної патології.
Причини судом у дітей
- Фебрильні. Розвиваються у 3-5% дітей у віці від півроку до 5 років, частіше від року до двох, на тлі високої температури при застудних захворюваннях, отиті, запаленні легенів, грип. Взаємозв’язку між вираженістю лихоманки і виникненням на її тлі судом не виявлено. Є взаємозв’язок з обтяженою спадковістю (епілепсія, фебрильні судоми у родичів), обтяженим періодом новонародженості (енцефалопатія, травма в пологах, внутрішньоутробні інфекції). Відмічено, що у дітей з фебрильними судомами на першому році життя був рахіт, гіпотрофія або діатез.
- Зневоднення при інфекційних захворюваннях з діареєю.
- Менінгіт, енцефаліт, правець.
- Прищепні. Ці судоми бувають у маленьких дітей (до 1,5 років) на запровадження профілактичного щеплення. При АКДП з’являються на 1-2 або 7-14 день. При противокоревой і противооспенной можуть з’явитися на 7 день на тлі підвищення температури.
- Гипокальциемические — спазмофілія при вираженому рахіті. Розвивається наприкінці зими, навесні у дітей у віці 3 місяців – 2,5 років. Пов’язана з недоліком вітаміну Д, різким зниженням рівня кальцію, провокується різко при емоційному сплеску.
- Гіпоглікемічні судоми можуть спостерігатися при діабетичній гіпоглікемії у дитини, яка провокується тривалої фізичної навантаженням, голодуванням, прийомом великої дози інсуліну.
- При післяопераційному гіпопаратеріозе (операція з приводу видалення щитовидної залози).
- Кома.
- Афективно-респіраторні. Виникають при крику, гніві, сильного болю чи радості дитини. Спостерігаються у дітей з підвищеною нервовою збудливістю у віці від 7 місяців до трьох років.
- Гіпоксична енцефалопатія.
- При вираженій недостатності дихальної і серцевої судинної системи (масивна крововтрата, тампонада серця, емфізема легенів, саркоїдоз та інші).
- Травми голови.
- Пухлини.
- Аномалії розвитку (частіше зустрічаються — гідроцефалія, мікроцефалія).
Цікаво знати! Більшість авторів відносять фебрильні судоми і афферентно-респіраторні до доброякісному перебігу епілепсії, так як у більшості дітей вони можуть повторюватися, а на електроенцефалограмі спостерігається епілептична готовність.
Причини синдрому у новонароджених
Види судом
Судоми можуть бути локалізованими, поширюватися на кілька груп м’язів, поширюватися по всьому тілу (генералізовані).
Симптоми недуги
В першу чергу, клініка носить характер основного захворювання, до якого приєднуються тонічні, клонічні, змішані або міоклонічні судоми.
- При фебрильних судомах судомні посмикування тіла спостерігаються на тлі білої лихоманки (температура на фоні блідої шкіри), загального нездужання, кисті і стопи дитини при цьому бліді, холодні з мармуровим малюнком. Відмінність: судоми бувають тільки при підвищеній температурі, після її зниження проходять безслідно.
- При менінгіті на першому місці клініка основного захворювання, що супроводжується блюванням, менінгеальними симптомами, яка доповнюється клонічними судомами.
- При спазмофілії на тлі крику, плачу з’являється шумне дихання з важким подихом, спазм кистей і стоп, клонічні судоми.
- При гіпоглікемії характерна слабкість, м’язова тремтіння, коматозний стан і посмикування мімічних м’язів.
- Судоми на тлі органічного ураження мозку мають вигляд припадків всього тіла, з втратою свідомості, супроводжуються мимовільним сечовипусканням, хрипом, появою піни з рота.
- При епілепсії перед судомами з’являється продром (занепокоєння, дратівливість), потім про початок нападу свідчить крик, втрата свідомості і судоми. Дитина стискає зуби, закочує очі. Зіниці розширені, дитина не дихає. Потім вся картина змінюється клонічними судомами, мимовільним сечовипусканням, дефекацією. Після настає сон, після якого дитина не пам’ятає, що з ним сталося. Напади періодично повторюються в один і той же час доби.
Особливості у новонароджених
У новонароджених дітей судоми частіше носять характер мінімальних нападів – тонічний або вертикальне відхилення очних яблук з ністагмом і без, скорочення м’язів очей, тремтіння мови, руху плавця і велосипедиста, завмирання, зупинка або почастішання дихання, несподіваний крик, почервоніння/блідість.
Рідше це:
- фокальні клонічні судоми – ритмічні односторонні посмикування руки і ноги або однієї половини обличчя;
- мультифокальні (у доношених дітей) – ритмічне посмикування кінцівок то з однієї, то з другої сторони, посмикування мімічних м’язів;
- тонічні, частіше у недоношених;
- міоклонічні – неритмічне, несиметричне посмикування різних м’язів кінцівок. Відмінність судом у новонароджених від інших феноменів підвищеної збудливості нервової системи – судому зупинити неможливо, а все інше припиняється при дотику, гучному бавовні.
Судоми можуть тривати кілька хвилин, а можуть тривати годинами.
Необхідно обстеження
У першу чергу необхідна консультація дитячого невролога, він повинен виключити патологію нервової системи. Для цього діти, перебуваючи в неврологічному відділенні проходять обстеження:
- электроэнцефалограмма під час сну і неспання;
- біохімічний аналіз крові (для визначення рівня в крові глюкози, іонів K, Mg, Ca, білірубіну, кислотно-основний стан);
- у деяких випадках КТ і МРТ.
Невідкладна допомога
Найбільш ефективні наступні дії:
Показання до госпіталізації дитини
- судоми неясного походження;
- фебрильні судоми;
- будь-які судоми у новонароджених і дітей до року;
- судоми при інфекційному захворюванні;
- при судомах, які тривають більш півгодини.
Дитину не можна госпіталізувати після купірування судом, якщо є підтверджений діагноз епілепсії, хронічного ураження нервової системи.
Як лікують
Купірування судом — перше, на що спрямовані дії медиків. З цією метою використовуються препарати – діазепам, карбамазепін, натрію оксибутират, магнезія.
Для новонароджених більш безпечним препаратом є фенобарбітал, деякі неонатологи використовують фолієву кислоту з вітаміном К.
Якщо напади не повторюються, то продовжувати протисудомну лікування немає сенсу. При підтвердженні діагнозу епілепсія лікар призначає прийом протиепілептичних препаратів.
Далі необхідно направити зусилля на усунення причин судом. Слід лікувати основне захворювання, на тлі якого вони з’явилися і купірувати нові напади протисудомними засобами.
Можливі ускладнення
Судомний напад, якого б походження він не був, порушує кровопостачання головного мозку, а це вбиває нейрони, що веде до втрати певних функцій мозку, до недоумства. Тому важливо миттєве купірування нападу і профілактика виникнення наступного.
Ненадання першої медичної допомоги може призвести до запрокидыванию мови, що призводить до летального результату.
Поганий прогноз має судомний синдром в перші 30 днів життя, який подальшим супроводжується затримкою нервового і психічного розвитку і дуже часто переходить в епілепсію, дитячий церебральний параліч.
Профілактика захворювання
Прийом препаратів, що знижують температуру, при її підйомі вище 37,8 градусів, якщо в анамнезі були фебрильні судоми.
Профілактика загострень епілептичних припадків виражається в:
- прийом протисудомних препаратів;
- нормалізації режиму сну і неспання;
- дотримання безсольової дієти;
- обмеження м’ясних бульйонів, білкової їжі;
- постановці діагнозу на ранній стадії;
- своєчасно розпочатому лікуванні.
З метою профілактики спазмофілії та рахіту діти у віці до двох років в осінньо-зимовий період повинні отримувати профілактичну дозу вітаміну Д, бувати на свіжому повітрі в сонячну погоду.
Для дітей з цукровим діабетом необхідно вміти правильно розраховувати дозу інсуліну, знати про чинники, що впливають на рівень глюкози/інсуліну в крові.
Коментар нашого спеціаліста
Судомний синдром далеко не нешкідливий стан у дитини. Будьте пильні по відношенню до своєї дитини. Якщо за захворюванням стежити, дотримуватися режиму, рекомендації лікуючого лікаря, то дитина зможе жити повноцінно, радувати батьків і оточуючих.
Наші рекомендацииФебрильные судоми: коли потрібно терміново їхати в лікарню? – Доктор Комаровський
ЗаголовокФебрильные судоми: коли потрібно терміново їхати в лікарню? – Доктор КомаровськийЗаголовокФебрильные судоми у дитини: що робити? – Доктор КомаровськийЗаголовокСудороги. Прості прийоми, які допомагають – Доктор Комароский – Невідкладна допомога
Источник