Диференційна діагностика синдрому ціанозу та хронічного кашлю у дітей

Розклад практичних занять для студентів 2 курсу(натисніть для перегляду)

Тематичний план практичних занять для студентів 2 курсу

№ заняття	Тема заняття
1	Особливості деонтології в роботі медичних працівників з дітьми та їх родичами. Основні професійні обов’язки молодшого персоналу в педіатричних стаціонарах. Принципи фахової субординації в системі педіатр – середній медичний персонал – молодший медичний персонал. Медична документація. Структура і функції педіатричного стаціонару. Приймальне відділення дитячої лікарні.
2	Госпіталізація, санітарна обробка та транспортування хворих дітей. Організація санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму. Дезінфекція та стерилізація предметів догляду за дітьми. Особиста гігієна медперсоналу.
3	Особливості гігієни дітей та догляд за ними в стаціонарі дитячої лікарні. Гігієнічні та лікувальні ванни. Догляд за дітьми з лихоманкою. Застосування клізм у дітей.
4	Техніка проведення антропометричних вимірювань у дітей різного віку.
5	Особливості організації харчування здорових дітей першого року життя та дітей різного віку. Організація харчування дітей в умовах стаціонару. Диференційний залік

Розклад практичних занять для студентів 3 курсу (натисніть для перегляду)

Тематичний план практичних занять для студентів 3 курсу

№ заняття	Тема заняття
1	Періоди дитячого віку, їх характеристика і особливості.
2	Період новонародженості
3	Психомоторний розвиток дітей
4	Фізичний розвиток дітей
5	Оцінка фізичного та психомоторного розвитку
6	Природне вигодовування немовлят. Кількісний і якісний склад материнського молока. Методи розрахунку добового об’єму їжі та режиму харчування.
7	Підгодовування (прикорм) і корекція харчування. Добова потреба дитини в харчових інгредієнтах та енергії.
8	Штучне вигодовування немовлят. Класифікація та характеристика молочних сумішей для штучного вигодовування немовлят. Гарантійне коров’яче молоко. Техніка штучного вигодовування і критерії оцінки його ефективності. Прикорм і корекція харчування при штучному вигодовуванні. Добова потреба дитини в білках, жирах, вуглеводах та калоріях при штучному вигодовуванні
9	Змішане вигодовування. Техніка і правила догодовування. Молочні суміші, які застосовуються для догодовування. Схеми змішаного вигодовування дітей першого року життя. Прикорм і корекція харчування дітей на змішаному вигодовуванні. Добова потреба дитини в білках, жирах, вуглеводах та калоріях при змішаному вигодовуванні.
10	Організація та принципи раціонального харчування здорових дітей, старших одного року
11	Залік (фізичний та психомоторний розвиток, вигодовування дітей молодшого віку)
12	Анатомо-фізіологічні особливості, методика клінічного неврологічного обстеження дітей.
13	Семіотика основних захворювань нервової системи у дітей (гідроцефалія, менінгіт, енцефаліт, дитячий церебральний параліч та ін.). Особливості спинномозкової рідини у дітей та семіотика її змін при патології (при гнійних та серозних менінгітах, гідроцефалії та ін.).
14	Анатомо-фізіологічні особливості, методика обстеження шкіри, підшкірної основи у дітей.
15	Семіотика захворювань шкіри, підшкірної основи у дітей.
16	Анатомо-фізіологічні особливості, методика обстеження кістково-м’язової системи у дітей. Семіотика захворювань кістково-м’язової системи у дітей.
17	Анатомо-фізіологічні особливості, методика обстеження органів дихання у дітей.
18	Перкусія легень у дітей. Семіотика уражень (кашель, задишка та ін.) основних захворювань органів дихання у дітей.
19	Аускультація легень у дітей. Семіотика захворювань органів дихання. Синдроми дихальних розладів і дихальної недостатності, основні клінічні прояви.
20	Анатомо-фізіологічні особливості, методика обстеження серцево-судинної системи у дітей.
21	Перкусія серця у дітей. Аускультація серця у дітей. Основні ознаки ураження серцево-судинної системи у дітей (ціаноз, брадикардія, тахікардія та ін.).
22	Семіотика захворювань серцево-судинної системи (ендокардит, міокардит, перикардит, диференційна діагностика вроджених та набутих вад серця). Електрокардіографія, ехокардіографія.
23	Особливості системи крові у дітей різних вікових груп. Методи клініко-лабораторного обстеження дітей з ураженням системи крові. Клініко-гематологічна семіотика основних синдромів (анемічний, гемолітичний, геморагічний тощо) та захворювань системи крові у дітей.
24	Анатомо-фізіологічні особливості, методика обстеження травної системи у дітей.
25	Семіотика уражень органів травлення у дітей. Абдомінальний синдром.
26	Семіотика уражень органів травлення. Пілороспазм, пілоростеноз. Порушення випорожнень у дітей
27	Анатомо-фізіологічні особливості, методика обстеження органів системи виділення у дітей.
28	Семіотика мікроскопічних змін сечового осаду (протеїн-, еритроцит-, лейкоцит- і циліндрурія та ін.). Синдром гострої і хронічної ниркової недостатності. Курація дітей.
29	Анатомо-фізіологічні особливості, методика обстеження, семіотика захворювань ендокринної системи у дітей. Захист історії розвитку дитини.
30	Контрольна робота №2 «Методика обстеження дитини»
31	Підсумковий контроль

Розклад занять для студентів 3 курсу «Сестринська практика»

Тематичний план занять для студентів 3 курсу «Сестринська практика»

№ заняття	Тема заняття
1	Структура та організація поста медсестри. Медична документація поста, порядок її ведення. Обов’язки молодшого та середнього медичного персоналу педіатричного відділення
2	Облік і правила зберігання лікарських засобів. Особливості введення ліків в дитячому віці (ентеральне, зовнішнє).
3	Особливості введення ліків в дитячому віці. Парентеральне введення ліків.
4	Забезпечення лікувального та діагностичного процесу у педіатричному стаціонарі
5	Дієтичне та лікувальне харчування дітей різного віку в умовах педіатричного стаціонару. Лікувальні суміші. Диференційний залік

Розклад практичних занять для студентів 4 курсу
(Натисніть для перегляду)

Тематичний план практичних занять для студентів 4 курсу

№ заняття	Тема заняття
1	Рахіт, спазмофілія, гіпервітаміноз „Д”. Білково-енергетична недостатність у дітей. Виведення дитини із стану гіпотрофії.
2	Гострі респіраторні захворювання верхніх дихальних шляхів у дітей.
3	Гострі бронхіти у дітей. Бронхіоліт у дітей
4	Пневмонії у дітей. Лікування пневмоній у дітей.
5	Бронхіальна астма у дітей. Набряк Квінке. Кропив’янка.
6	Гостра ревматична лихоманка, хронічна ревматична хвороба серця у дітей.
7	Неревматичний кардит. Порушення серцевого ритму та провідності у дітей. Кардіоміопатії. Серцева недостатність у дітей.
8	Вроджені вади серця у дітей. Лікування вроджених вад серця у дітей. Профілактика інфекційного ендокардиту у дітей.
9	Ювенільний ревматоїдний артрит. Дифузні захворювання сполучної тканини у дітей.
10	Функціональні гастроінтестинальні розлади у дітей. Захворювання верхнього відділу травного каналу у дітей.
11	Захворювання біліарної системи у дітей.Захворювання підшлункової залози у дітей.
12	Інфекції сечової системи. Пієлонефрит, цистит: клініка діагностика лікування. Дисметаболічні нефропатії у дітей.
13	Гломерулонефрит у дітей. Тубулоінтерстиціальні нефрити. Гостра ниркова недостатність
14	Хронічна ниркова недостатність. Поняття про хронічне захворювання нирок. Захист історії хвороби

Розклад практичних занять для студентів 6 курсу(натиснути для перегляду)

Тематичний план практичних занять для студентів 6 курсу

№ заняття	Тема заняття
1.	Кашель у дітей. Диференційна діагностика. Лікування. Задишка у дітей. Диференційна діагностика. Невідкладна допомога
2.	Диференційна діагностика хрипів у дітей.
3.	Диференційна діагностика пневмонії у дітей. Ускладнення
4.	Лікування пневмонії у дітей. Профілактика. Принципи раціональної антибактеріальної терапії у дітей із захворюваннями органів дихання
5.	Диференційна діагностика синдрому ціанозу та хронічного кашлю у дітей. Хронічні бронхолегеневі захворювання у дітей.
6.	Диференційна діагностика спадкових та вроджених захворювань бронхолегеневої системи у дітей
7.	Диференційна діагностика респіраторних та шкіряних алергозів у дітей
8.	Методика обстеження дитини з захворюваннями ШКТ. Лабораторні та інструментальні методи обстеження дитини з захворюваннями ШКТ. Диференційна діагностика синдрому абдомінального болю та диспепсичного синдрому
9.	Синдром блювання у дітей першого року життя. Функціональні гастроінтестінальні розлади у дітей раннього віку
10.	Диференційна діагностика функціональних та органічних захворювань шлунку та дванадцятипалої кишки у дітей
11.	Синдром закрепу у дітей. Диференційна діагностика функціональних та органічних захворювань кишечника у дітей раннього та старшого віку
12.	Диференційна діагностика синдрому мальабсорбції. Хронічні розлади травлення. Захворювання підшлункової залози у дітей. Тактика ведення хворих з гострим та хронічним панкреатитом
13.	Диференційна діагностика захворювань гепатобіліарної системи. Хронічний гепатит. Невідкладна допомога при гострій печінковій недостатності. Синдром портальної гіпертензії
14.	Диференційна діагностика синдрому болю у ділянці серця та артеріальної гіпотензії. Вегето-судинні дисфункції у дітей і підлітків. Диференційна діагностика синдрому артеріальної гіпертензії
15.	Диференційна діагностика порушень серцевого ритму та провідності у дітей. Невідкладна допомога при пароксизмальних порушеннях ритму та Морган’ї-Адамс-Стокс-синдромі
16.	Невідкладна допомога при пароксизмальних порушеннях ритму та Морган’ї-Адамс-Стокс-синдромі
17.	Диференційна діагностика кардіомегалії у дітей. Запальні захворювання серця. Невідкладна допомога при гострій серцевій недостатності
18.	Диференційна діагностика кардіомегалії у дітей. Незапальні захворювання серця. Кардіоміопатії. Синдром хронічної недостатності кровообігу
19.	Диференційна діагностика серцевих шумів. Вроджені вади серця, аномалії розвитку хордально-клапанного апарату у дітей. Синдром недостатності кровообігу
20.	Диференційна діагностика серцевих шумів. Вроджені та набуті вади серця. Хронічна серцева недостатність
21.	Диференційна діагностика лихоманки неясного ґенезу, неінфекційного висипу. Системні захворювання сполучної тканини у дітей
22.	Диференційна діагностика системних васкулітів у дітей
23.	Диференційна діагностика суглобового синдрому у дітей. Ювенільний ревматоїдний артрит, реактивні артрити. Синдром гіпермобільності суглобів
24.	Диференційна діагностика анемій у дитячому віці. Гемолітичний криз.
25.	Диференційна діагностика хвороб кровоточивості
26.	Диференційна діагностика лейкозів та лімфопроліферативного синдрому у дітей
27.	Підсумковий модульний контроль
28.	Організація лікувально-профілактичної допомоги дітям. Інтегроване ведення хвороб дитячого віку.
29.	Організація невідкладної допомоги дітям в амбулаторних умовах
30.	Медичне спостереження дітей перших трьох років життя в поліклініці.
31.	Особливості медичного спостереження за дітьми підліткового віку.
32.	Синдром жорстокого поводження з дитиною. Календар вакцинації.
33.	Диспансеризація дітей із алергічними захворюваннями та захворюваннями дихальної системи
34.	Диспансерне спостереження дітей із серцево-судинними захворюваннями.
35.	Диспансерне спостереження за дітьми із патологією сечової системи.
36.	Диспансерне спостереження за дітьми із патологією травної системи.
37.	Диспансерне спостереження за дітьми із патологією ендокринної системи.
38.	Диференційна діагностика захворювань щитовидної та паращитовидної залоз. Синдром гіпо- та гіперпаратиреозу
39.	Диференційна діагностика цукрового діабету. Ускладнення. Невідкладна допомога при комах
40.	Диференційна діагностика захворювань надниркових залоз у дітей. Ендокринні гіпертензії
41.	Диференційна діагностика ожиріння у дітей. Метаболічний синдром
42.	Диференційна діагностика порушення росту та статевого дозрівання у дітей. Синдром передчасної статевої зрілості. Інтерсексуалізм.
43.	Недоношені діти та діти, які народжені з малою масою тіла. Особливості серцево-легеневої реанімації новонароджених
44.	Диференційна діагностика жовтяниць новонароджених
45.	Диференційна діагностика перинатальних гіпоксичних уражень нервової системи у новонароджених дітей. Диференційна діагностика геморагічного синдрому у новонароджених дітей
46.	Диференційна діагностика перинатальних травматичних ушкоджень нервовоїсистеми у новонароджених дітей
47.	Диференційна діагностика синдрому дихальних розладів у новонароджених
48.	Диференційна діагностика гнійно-запальних захворювань шкіри та підшкірної клітковини у новонароджених. Омфаліт новонароджених. Сепсис новонароджених. Внутрішньоутробні інфекції.
49.	Диференційна діагностика інфекційно-запальних захворювань сечової системи у дітей. Синдром дизурії. Сечовий синдром
50.	Диференційна діагностика спадкових захворювань сечової системи у дітей. Дизметаболічні нефропатії, інтерстиціальний нефрит. Тубулопатії. Спадковий нефрит
51.	Диференційна діагностика набрякового та нефротичного синдрому. Первинні та вторинні гломерулонефрити у дітей
52.	Гостра ниркова недостатність у дітей. Гемолітико-уремічний синдром
53.	Хронічна ниркова недостатність у дітей. Хронічне захворювання нирок у дітей
54.	Підсумковий модульний контроль

Источник

Критерії
діагностики

К
л і н і ч н і

Хронічні
та/або рецидивуючі функціональні розлади
дистальних відділів кишечника тривалістю
не менш 12 тижнів протягом останніх 12
місяців, що проявляється болем та/або
дискомфортом у животі, що проходять
після дефекації, і супроводжуються
змінами частоти і консистенції стільця,
що поєднуються протягом 25 % часу
захворювання не менш ніж із двома
симптомами порушення функції кишечника:

-зміною
частоти стільця,

-консистенції
калу,

-акту
дефекації (імперативні позови, тенезми,
потреба у додаткових зусиллях при
дефекації, почуття неповного випорожнення
кишечника після неї),

-виділенням
слизу з калом,

-метеоризмом.

Об’єктивно:

-болючість
по ходу товстої кишки, або її участків,

-при
пальцевому дослідженні прямої кишки
хворобливість, особливо в області
морганієвих складок.

Лабораторно-інструментальна
діагностика

—
Загальний та біохімічний аналіз крові
– відсутність змін, копрограма, —
кашицеподібний або рідкий стілець з
першою щільною порцією, слиз +, ++, +++, кров
– відсутня,

—
Ректороманоскопія (колоноскопія): —
болючість при інсуфляції повітрям,
слизова оболонка звичайного вигляду,
часто гіперемована з підсиленим судинним
рисунком, накладення слизу, високі
ригідні складки, фізіологічні сфінктери
з підвищеним тонусом.

—
Іригографія: нерівномірність заповнення
кишки, спастичні явища у нисходящому
та сигмовидному відділах товстої кишки,
ділянки сегментації, глибока, частіша
гаустрація, швидкий викид контрасту та
появлення симптому «шнура».

—
Додатковий метод дослідження — манометрія:
при болонному розтяженні прямої кишки
змінені показники тиску.

Диференційний
діагноз: закрепи та енкопрези органічного
генезу, коліти хронічні, алергічні,
медикоментозні.

63. Лікування пієлонефриту у дітей.

Можна
виділити три основних принципи
терапії пієлонефриту: 1) корекція
порушень уродинаміки; 2) адекватна
антибактеріальна терапія; 3) підвищення
неспецифічної і специфічної реактивності
організму.

В
гострий період захворювання призначається
ліжковий режим на 1-2 тижні, який
розширюється під контролем динаміки
клініки і змін в сечі. Дієта не потребує
значних обмежень і зазвичай відповідає
столу № 5 за Певзнером, якого дитина
повинна дотримуватись протягом року
після загострення. Кількість
рідини в гострому періоді збільшується
до 1,5-2,0 літрів на добу. У дітей раннього
віку з клінікою токсикозу
і диспептичними розладами
призначається інфузія 10 % розчину
глюкози і фізіологічного розчину 20-30
мл/кг у співідношенні 3:1.

Етіотропна терапія
займає ведуче місце в комплексному
лікуванні пієлонефриту і в дебюті
захворювання включає один із антибіотиків
широкого спектру
дії: ампіцилін, амоксицилін, аугментин або амоксіклав, цефалоспорини ІІ
(цефуроксим, цефомандол, цефоклор)
і ІІІ поколінь
(цефотаксим, цефтріаксон, цефтазидім, цефоперазон), аміноглікозиди (гентаміцин, нетроміцин,  амікацин). При
тяжкому перебізі захворювання
перші дні антибіотик вводиться  парентерально,
а далі можна перейти на пероральні
препарати. Як правило, достатньо одного
курсу з наступним переходом  на уросептики,
які змінюються кожні  10 днів при
загальній тривалості безперервної
антибактеріальної терапії не менше 4
тижнів від моменту нормалізації сечі.
В перелік уросептиків, які широко
використовують в дитячій урології
входять фурадонін 5-8 мг/кг на
добу, фурамаг 0,05-0,1 г 3 рази на
добу,  уросульфан 1,0-2,5
г/добу, грамурин 0,75-1,0
г/добу, бісептол (ко-тримоксазол)
10 мг/кг разова доза по сульфаметоксазолу двічі
на добу, неграм (невіграмон) 50-60 мг/кг на
добу, нітроксолін (5-НОК) 0,2-0,4 г/добу.
У виключних випадках, при відсутності  ефекту
від попередніх антибактеріальних
засобів у дітей до 14 років можуть
призначатись фторхінолони. При умові
стійкої клініко-лабораторної ремісії
не менше 4 тижнів переходять на переривчасте
лікування під час якого чергуються
курси уросептиків з фітотерапією
по 10-14 днів. Фітотерапія включає
призначення фітолізину, канефрону,
трав’яних зборів, які містять нирковий
чай, польовий хвощ, лист толокнянки,
лист берези, корінь солодки, квіти
календули та ромашки, цвіт липи, лист
брусниці тощо. Переривчасте лікування
при гострому пієлонефриті триває 4-6
тижнів, при хронічному може продовжуватись
до 3-6 місяців і довше.

З
метою підвищення реактивності організму,
особливо у дітей з хронічним пієлонефритом,
в комплекс лікування включають токоферолу
ацетат, аскорбінову кислоту, полівітамінні
препарати, апілак, пентоксил, метилурацил, рибоксин,
препарати ехінацеї, настоянку
кореня жень-шеню, екстракт елеутерококу,
китайського лимонника тощо. Імуномодулююча терапія
у хворих на хронічний пієлонефрит
призначається під контролем дослідження
імунного статусу дитини.

При
обструктивному пієлонефриті важливою
складовою комплексної терапії є корекція
порушень уродинаміки. Особливе
значення останній час придається
лікуванню нейрогенної дисфункції сечового
міхура, на тлі
якої виникають міхурово-сечоводно-мискові рефлюкси,
що підтримують запальні зміни в нирках
і роблять їх резистентними до
антибактеріальної терапії. Клінічно
це нерідко проявляється енурезом і тому
всі діти з неутриманням сечі повинні
пройти урологічне обстеження в умовах
спеціалізованого відділення.

Соседние файлы в предмете Педиатрия

#
#
#
#
26.04.202012.33 Кб0Щитовидка.qst
#
#
#
#

Источник