Виховання дитини з синдромом дауна

Коли народжується у сім’ї дитина – це велика радість для батьків, а також для родичів. Дитина не завжди є такою, як її уявляли тато і мама. Може навіть бути вроджена хвороба, яка викликає у рідних деяке занепокоєння. Якою б дитина не була – здоровою, хворою, не залежно від її характеру і зовнішнього вигляду, для батьків є один шлях – потрібно закотити рукава і прийматися за роботу із розвитку і виховання малюка. Так і у випадку із синдромом Дауна – потрібно відкинути відчай, який буде у будь-якому випадку терзати людину, і прийняти природню любов до частинки себе, і ця любов подарує матері радість материнства, татові – наполегливість у намаганні виховати сина чи доньку щасливими. Потрібно врахувати, що генетичні особливості хворобою вважаються умовно, життя людини із хромосомними відхиленнями дуже залежить від бажання працювати і від докладених до виховання зусиль.

Розвиток

Діти із синдромом Дауна відстають у психологічному розвитку, у них дещо уповільнена моторика, вони пізніше починають говорити, а якщо і говорять, то не насітльки чітко і логічно, як цього би хотілося. Можуть бути проблеми і в розумінні, якщо до них звертаються. Словниковий запас також поповнюється повільніше. Ця та інша інформація використовувалася у минулому в основному для того, щоб помістити таких малюків у спеціальні заклади, де їх часто вважали не просто розумово відсталими, а психічно хворими. Таке відношення приводило до того, що навіть у дорослому віці такі люди не могли себе реалізувати, навіть якщо вони себе цілком адекватно вели, логічно мислили, освоїли багато мовних та поведінкових навичок.

Виховання дітей із синдромом Дауна у сучасному підході грунтуються на тому факті, що діти, крім недоліків, мають свої переваги. Вони добре копіюють поведінку інших людей, старанні, спокійні. Відставання від ровесників у психологічному, емоційному і фізичному розвитку може бути цілком різною, та і ці особливості сильно залежать від самого відношення до дитини. Так, у дитини є проблеми. Але проблеми можна і потрібно вирішувати, причому у випадку із синдромом Дауна – терміново. Наполеглива праця над вихованням дитини приведе до того, що вона сама почне працювати над своїм розвитком, захоче вчитися. Перші успіхи приведуть до емоційного бажання повторити відчуття успішності, що примусить дитину діяти самостійно. Багато в житті залежить від внутрішньої впевнености. Якщо допомогти зміцнити віру у краще майбутнє, надію на можливість повноцінно жити, вселити любов до людей, які, можливо будуть часто відноситися з нерозумінням, ці відчуття будуть паливом, яке буде допомагати дитині розвиватися і самостійно жити у дорослому житті.

Діти дуже добрі, вони хочуть спілкуватися, довірливі. Мислення може бути уповільненим, увага розсіяною, механічна пам’ять (мимовільне запам’ятовування) переважає над змістовою (осмислене запам’ятовування). Вони прив’язані до близьких людей, дуже люблять своїх батьків, братів, сестер. Звичайно, як і у всіх нормальних людей, у них може проявитися характер, наприклад в деяких випадках можуть проявляти впертість, виражати свої негативні емоції. Але їм потрібно дати відчути себе повноцінним членом сім’ї і суспільства – спілкуватися на рівних, часто не звертати увагу на їх хворобу, давати відповідальні завдання і взагалі прививати відпвідальність.

Короткі правила виховання дитини із синдромом Дауна:

1. Не можна боятися, бо синдром – це особливість, яка просто сильніше проявляється, ніж інші хромосомні особливості, які є у всіх дітях.
2. Не знаходьте у своєму серці місця відчаю, майбутнє завжди буде кращеим, якщо починати працювати над вихованням дитини вже сьогодні.
3. Визначте, що потрібно для повноцінного існування дитини і починайте влаштовувати життя не із завтрашнього дня, а просто з моменту, коли ви читаєте ці рядки.

Дитину із синдромом Дауна вихователі не повинні надто часто наполегливо водити по різних спеціалістах психологічного спрямування (наприклад, до психоневролога, психолога, педагога, які працюють із дітьми з генетичними хворобами). Але батькам потрібна лишень консультація, оскільки працювати з дітьми із синдромом можна з такою ж метородикою, як і зі звичайними дітьми, але потрібно докладати набагато більше зусиль.

Існують спеціальні методики, які допомагають розвиватися хворим дітям, їх потрібно знати і вивчати, але застосовувати обережно, оскільки при вихованні е потрібно відноситися до дітей як до розумово відсталих (навіть якщо вони і відстають у розвитку). Діточкам потрібно постійно казати, що потрібно працювати і вони зможуть жити звичайним життям, а підліткам можна казати, що докладені зусилля допоможуть стати їм житті самостійними, успішними і незалежними людьми.

Фізичні особливості

Щоб дитина була міцною і здоровою, потрібно його як можна довже тримати на грудному вигодовуванні, бо материнське молоко – найкращий засіб для підвищення імунітету. Простуда, або запальний процес на грудному вигодовуванні проходять у легшій формі, завдяки материнському молоку здійснюється профілактика хвороб, також молоко допомагає ефективно лікувати дитину.

Молоко матері регулює мікрофлору людини, що призводить до покращення травлення, здісйснює профілактику кишкових інфекцій, послаблюючий ефект від грудного молока не дає розвиватися запорам, від яких можуть страждати малюки.

Діти потребують медичної допомоги, оскільки у них можуть бути вроджені хвороби – наприклад порок серця, при якому потрібно буде зробити операцію. Пороком серця страждають біля третини дітей із синдромом, видимі симптоми цього захворювання – ослабленіть, задишка. Тому дитині потрібно бути у добре провітрюваному приміщенні, якнайчастіше гуляти на вулиці, особливо в хорошу погоду.

Якщо у дитини порок серця, материнське молоко може значно допомогти його переносити – бо воно краще засвоюється, в його складі менше солей, ніж у грудній суміші (але це не заміняє операцію, якщо вона необхідна). Грудне молоко має у складі речовини, які допомагають мозку розвиватися, таким чином може скорочуватися розрив у розумовому розвитку. Хоч у дітей із синдромом слабо розвитий смоктальний рефлекс, все ж молоко із грудей вони п’ють значно краще, ніж із пляшечки за допомогою соски. Такому годуванню допомагає материнське тепло, ласка і постійна увага і допомога найріднішої людини у світі.

Слух дуже важливий у навчанні, а у дітей з генетичним захворюванням проблеми зі слуховим апаратом бувають часто. Якщо дитина погано чує, це буде деякою перешкодою для її психологічного розвитку, і точно відобразиться на мові – на часі, коли вона заговорить і на тому, як вона буде говорити. Навіть якщо з вухами все в порядку, через ослаблений імунітет можливі запальні процеси, і слух може порушуватися непомітно і несподівано. Важливо регулярно відвідувати отоларинолога (ЛОРа), особливо після гострих респіраторних захворювань, також після тривалого переохолодження.

Більшість інформації людина отримує завдяки зору. У дітей можуть бути проблеми з очима – можливе помутніння кришталика (погіршує зір), підвищення внутріочного тиску (можливий розвиток глаукоми, яка може призвести до втрати зору), також спостерігається схильність до запалення очей.

У дитини також може спостерігатися багато інших хвороб – проблеми із травленням, статевими органами, щитовидною залозою, можливий рак крові (лейкоз), схильність до інфекційних захворювань, можливі регулярні або епізодичні випадки зупинки дихання уві сні (апное, може призвести до тимчасового кисневого голодання організму). Під час навчання потрібно вияснити, чи немає епілепсії чи епісиндрому (симптопи схожі на епілептичні, спостерігаються у 10 відсотках дітей із синдромом), психологічних розладів, які пов’язані із збільшенням якогось із видів фізичних чи емоційних навантажень.

Заняття

Діти проявляють дещо меншу активність, ніж їх ровесники. Але вони повинні ставати самостійними, і до цього їх потрібно привчати, починати потрібно з навиків самообслуговування. Ці навики можна втілювати як на практиці, так і навчатися самостійності з допомогою рольових ігор, де дитина повинна виконувати певне завдання.

Діти люблять наслідувати інших людей. Вони з радістю повторяють усе, що роблять люди довкола. Тому важливо, щоб дитина розвивалася у середовищі звичайних дітей. Якщо є рідні брати і сестри, вони можуть з нею займатися, гратися, гуляти. Якщо ж ні – компанію можуть скласти батьки, бабуся, дідусь. Постійна увага і ненав’язливі заняття зроблять свою справу – дитина крок за кроком буде рости і розвиватися, радуючи батьків своїми успіхами.

Діти дуже люблять музику і співи. Можна організувати ненав’язливу музичну терапію – в нескладних ігрових заняттях діти можуть співати, танювати, плескати в долоні. Під музику можна робити фізичні вправи, грати невеликі театральні сценки.

Для покращення пам’яті, мови, слухового сприйняття корисно вивчати вірші, рахувалки. Їм потрібно читати казки, задаючи питання, що їм сподобалося, що вони запам’ятали. Можливо, діти зовсім не говорять, але вони думають, і мисленнєва робота обов’язково в майбутньому втілиться у реальні речі, бо розвиток мови йде на багатьох рівнях, початковим з яких є саме мислення.

Спортивні ігри розвивають дитину не тільки фізично, але і психологічно, оскільки вони вчать комунікабельності, взаємодопомоги, ігровий азарт надає багато сил, дозволяє відволіктися від негативних думок. Якщо дитина грається м’ячем, бігає, стрибає із звичайними дітьми, які приймають її у свою команду, він зможе копіювати їх дії, спосіб пересування і спілкування, таким чином, у грі буде швидко засвоювати навички, які потрібні у звичайному житті.

Діти краще інформацію сприймають наочно. У процесі навчання потрібно ілюструвати дії – або показувати картинки із зображеннями, або, що ще краще, демонструвати потрібну дію самостійно, коментуючи – «я їм», «я защіпаю куртку», «я беру в руки газету» і так далі. Якщо привчитися робити це постійно в домашніх умовах, дитина буде засвоювати слова, сприймати і відтворювати мову. На людях цього робити не потрібно, оскільки така поведінка ненормальна, і не потрібно, щоб дитина постійно коментувала свої дії.

Дитині потрібно багато читати, показувати картинки у книгах. Можна у процесі читання тексту, наприклад казки, пробувати малювати різні предмети, можливо – персонажів казки. Якщо дитині читати вголос книгу з великими буквами, можна їх одночасно показувати, дитина буде запам’ятовувати і швидше навчиться читати самостійно.

Потрібно з дитиною займатися, але зовсім не потрібно йому робити ніяких поблажок у побуті – всі правила поведінки, наприклад охайність, праця у побуті, самодисципліна, намагання добре вчитися, старанність у виконанні завдань повинні бути обов’язковими для дитини. Бо ми виховуємо не особливого майбутнього члена суспільства, а цілком звичайного, який повинен стати самостійним у майбутньому. Звичайно, це важко зрозуміти, але якщо дотримуватися певної схеми, за якою занняття проходять постійно і щоденно, рухатися у певному напрямку в освітньому і потім у професійному руслі, не звертати уваги на дрібні труднощі, які обов’язково будуть виникати, можна добитися серйозного результату у вихованні сильної особистості. Найстрашніше, що може статися – це впасти у відчай, найкращий висновок, який ви можете зробити – ніяки зусилля не проходять даремно, і чим більше зусиль, тим краще.

Можна вступити до асоціації батьків з дітьми, які мають вроджені захворювання, у тому числі синдром Дауна. Там можна поділитися своїм досвідом, перейняти досвід інших батьків. Також існують різні організації, які допомагають соціалізуватися дітям із синдромом. Бажано навіть при наявності хорошої сторонньої підтримки не забувати, що головне виховання проходить всередині сім’ї. Жодна матеріальна і психологічна допомога з боку не замінить материнського тепла і батьківської турботи. Ще одна важлива деталь – якщо у сім’ї є інші діти, вони повинні турбуватися про хворого братика чи сестричку, це також додаткове виховання для них.

З боку батьків не повинно бути різниці у турботі та теплі між хворими і здоровими дітьми – всі повинні отримувати одинакову увагу, одинакові заохочення, і, у випадку необхідності, одинакові кари за помилки. Бо сім’я – це не тільки турбота, але і взаємоповага, взаємовиручка, моральне виховання, взаємоповага, рівність чоловіка і дружини і дітей між собою. Не можна діяти в угоду одному члену сім’ї настільки, щоб це йшло на шкоду іншому. Мама, яка турбується про хвору дитину, не повинна забувати про інших членів сім’ї – чоловіка і дітей, а це може статися у ситуації, коли дитина, через свою хворобу, буде забирати надто багато уваги на себе. Може бути багато труднощів, але одне із завдань сім’ї у тому, щоб усі проблеми долати спільними зусиллями, разом думати як про виховання і роботу, так і про відпочинок, розваги.

Немає нічого дивного в тому, що діти із синдромом Дауна потребують набагато більше підтримки, уваги та розуміння з боку батьків, аніж здорові малюки. Спеціалісти з виховання також рекомендують займатися з особливими дітьми різними видами активності, які відкривають та розвивають здібності малюка, а також сприяють його повноцінному розвитку.

Перш за все варто зауважити, що діти із синдромом Дауна мають такі ж потреби, як і здорові малюки, а тому й ставитися до них потрібно як до інших звичайних осіб без жодних особливостей.

Запорукою успішного виховання таких дітей є регулярне спілкування. Утім, ця рекомендація стосується всіх малюків, бо ж і здоровим дітям потрібно отримувати достатньо уваги від батьків. Батькам, які виховують дітей із синдромом Дауна, також потрібно постійно стежити за станом здоров’я малюків та якістю їхнього раціону. Не варто забувати й про моральну підтримку особливої дитини.

Якщо ваша дитина народилася із синдромом Дауна, не забувайте регулярно виконувати з нею ті вправи та види активності, які забезпечать належний розвиток здібностей та навичок малюка.

Що таке синдром Дауна?

У медицині синдром Дауна визначають як генетичне відхилення, котре виникає в результаті часткового або повного копіювання (трисомії) Хромосоми 21. Ця аномалія трапляється 1 раз на 1000 пологів, а тому її вважають одним з найпоширеніших відхилень у всьому світі.

Причини розвитку синдрому Дауна досі не встановлені. У деяких випадках аномалія виникає як результат генетичної схильності, тоді як іноді причиною трисомії стає вік майбутньої матері. Окрім цих двох факторів науці досі не відомі інші причини розвитку синдрому Дауна.

У фізичному плані всі діти із синдромом Дауна мають кілька спільних рис, зокрема мигдалеподібну форму очей, великий рот та губи, а також маленькі за розміром вуха. Утім, особистісні риси та характер в особливих малюків зазвичай різні. Відрізняється також і рівень їхньої схильності до навчання та почуття гумору.

Варто зауважити, що діти із синдромом Дауна є напрочуд емоційно розвиненими, а тому вони люблять яскраво демонструвати свою приязнь до інших.

Як виховувати дитину із синдромом Дауна?

Безумовно, бути батьками такої особливої дитини – це великий виклик. Утім, цей досвід може стати непосильним випробуванням через брак необхідної інформації для належного догляду за дитиною із синдромом Дауна.

Не поспішайте панікувати чи впадати у відчай, якщо ваш малюк народився із синдромом Дауна. Якщо ви будете приділяти достатньо уваги дитині та завжди її підтримуватимете, то зможете виховати повноцінну особистість.

Є багато рекомендацій, з допомогою яких можна покращити стан особливої дитини. Перш за все необхідно зрозуміти, що діти із синдромом Дауна є нічим не гірші за інших, а тому й ставитися до них потрібно з тією ж повагою та розумінням, що й до інших здорових дітей. Звісно, необхідно запастися терпінням та регулярно докладати всіх можливих зусиль, щоб краще зрозуміти потреби малюка.

Не забувайте про необхідність регулярно демонструвати своїй дитині, як сильно ви її любите.

Для того, щоб зробити процес виховання дітей із синдромом Дауна легшим для батьків, ми зібрали в цій статті кілька ефективних рекомендацій.

Регулярно спілкуйтеся з малюком

Погодьтеся, що спілкування є дуже важливим для розуміння будь-якої дитини. Утім, якщо ваш малюк хворий на синдром Дауна, вам потрібно уважно слідкувати за тим, як саме ви висловлюєте свої думки та емоції в розмовах із дитиною.

Зверніть увагу, що зазвичай дітям із синдромом Дауна потрібно більше часу на висловлення думки. В такої дитини можуть бути комунікативні проблеми та порушення мови. Утім, не варто передчасно впадати у відчай, якщо вам не вдається одразу налагодити спілкування. Наберіться терпіння та знайдіть спосіб поговорити з дитиною про її потреби та проблеми.

Заохочуйте спілкування дитини з іншими малюками, братами або сестрами

Зверніть увагу, що діти із синдромом Дауна мають певні стадії розвитку, які можуть відбуватися на різних етапах життя. Утім, навіть якщо ви помітили, що малюк розвивається не за графіком, не панікуйте, адже ви однаково зможете налагодити процес спілкування, якщо докладете трохи зусиль. Для прикладу, взаємодія з іншими дітьми та братами/сестрами допоможе дитині успішно розвиватися та рости повноцінною особистістю.

Ми також рекомендуємо забезпечити спілкування дитини зі старшими людьми, особливо з тими, які регулярно знаходяться поруч. Повірте, що заохочуючи дитину із синдромом Дауна взаємодіяти з іншими людьми, ділитися з ними своїми ідеями та відверто спілкуватися, ви зможете покращити її емоційний стан. До того ж таким чином вам вдасться ознайомити близьких із ситуацією, що склалася у вашій родині після народження особливої дитини.

Визначтеся з тим, яку школу відвідуватиме ваш малюк із синдромом Дауна – державну та приватну

Вірте чи ні, але діти із синдромом Дауна можуть відвідувати державну школу разом зі своїми здоровими однолітками. Ба більше, лікарі рекомендують віддавати особливих дітей саме до звичайних державних шкіл, адже це дозволить їм спілкуватися з різними дівчатами та хлопцями, як зі здоровими, так і з певними відхиленнями. Регулярне спілкування з іншими дітьми не лише підвищить їхню впевненість у собі, але й допоможе навчитися налагодити стосунки з оточенням.

Коли йдеться про навчання, варто зауважити, що діти із синдромом Дауна навчаються все-таки трохи повільніше за здорових ровесників. Утім, проблему можна вирішити з допомогою вчителя у школі та батьківської допомоги вдома.

Не забувайте, що діти із синдромом Дауна по-іншому розвиваються та дорослішають, тому не варто їх підганяти.

Займайтеся з дитиною різними видами активності для її розвитку

Безумовно, у кожної людини є особливі таланти та навички. Діти із синдромом Дауна не є винятком, а тому за належної підтримки та допомоги вони також можуть досягти неймовірних успіхів у певних сферах життя.

Вірте чи ні, але хворі на синдром Дауна будь-яке завдання можуть виконати успішно. Питання лише в тому, щоб заохочувати дитину та дозволяти їй сповна використовувати свої здібності.

Ми зібрали кілька занять, які чудово підійдуть для всебічного розвитку дитини із синдромом Дауна.

1. Мистецтво

Малювання, заняття музикою чи танцями та інші види мистецтва можуть допомогти малюку із синдромом Дауна розвинути емоційний інтелект.

Якщо у вашої дитини виявили це захворювання, неодмінно запишіть її на танцювальний гурток, акторську гру або вокал. Такі заняття допомагають вийти із зони комфорту та по-новому подивитись на навколишній світ.

2. Спорт

Регулярні заняття спортом позитивно впливають на розвиток дитини із синдромом Дауна. Якщо особлива дитина буде вести активний спосіб життя, її фізичний стан покращиться, вона навчиться бути командним гравцем та зможе без проблем досягати поставлених цілей.

Спортивні тренування, особливо якщо вони є короткотривалими та розбитими на кілька етапів з невеликими перервами, є незамінними для належного розвитку хворих на синдром Дауна. Ми рекомендуємо звернути увагу на такі активні види спорту:

• Плавання
• Футбол
• Спортивна гімнастика
• Баскетбол
• Настільний теніс
• Бойові мистецтва.

3. Ігри

Годі й говорити, що кожній дитині для повноцінного розвитку необхідні розваги та відпочинок. Саме тому ми рекомендуємо регулярно грати з дитиною із синдромом Дауна в цікаві ігри, адже таким чином ви прискорите розвиток її здібностей та навичок.

До того ж набагато простіше донести до дитини важливу інформацію в ігровій формі. Не забувайте, що ігри – це важливий інструмент, який стимулює малюка та мотивує його до активних дій.

Чи повинні діти із синдромом Дауна харчуватися по-особливому?

Безумовно, до харчування дітей із синдромом Дауна необхідно підходити з неабиякою обережністю та уважністю. Зверніть увагу, що особливим дітям потрібно більше часу, аби навчитися пити материнське грудне молоко або дитячу суміш зі спеціальної пляшечки. Саме тому ми рекомендуємо запастися терпінням та підібрати для дитини систему заохочення, щоб немовляті було простіше пристосуватися до нових продуктів.

У дитячому віці кожній дитині потрібно дотримуватися принципів збалансованого харчування. Дуже важливо, щоб малюк вживав продукти з усіх харчових груп. Утім, варто зауважити, що діти із синдромом Дауна більш схильні до повноти, адже більшість з них вирізняється невисоким зростом, що візуально додає зайвої ваги. До того ж особливі діти зазвичай менш активні, ніж здорові малюки.

Діти із синдромом Дауна та їхнє здоров’я

На жаль, значний відсоток хворих на синдром Дауна може в дорослому житті страждати на захворювання серцевої системи. Згідно зі статистикою, близько 45% дітей із трисомією хворіють на розлади серця. Також діти із синдромом Дауна страждають на захворювання легень, тому вони часто підхоплюють застуду.

Серед інших поширених захворювань, на які страждають діти із синдромом Дауна, варто виділити порушення слуху та вади зору, зокрема катаракта, міопія та косоокість. Також хворі на трисомію страждають через регулярні розлади травлення. Пояснити це дуже просто: річ у тому, що більшість малюків із синдромом Дауна народжуються з відхиленнями в будові та роботі травної системи.

Утім, ми не маємо на меті налякати вас, адже навіть якщо у вашого малюка є одне або декілька з вищезгаданих захворювань, не варто панікувати: всі ці хвороби виліковні. Найголовніше завдання батьків – це профілактика подібних розладів. Якщо ваша дитина народилася із синдромом Дауна, ви повинні уважно стежити за харчуванням та станом здоров’я малюка, а також не забувати регулярно відводити дитину до лікаря для проходження повного обстеження організму.

Висновки

Безумовно, суспільство дуже часто оцінює виховання дитини із синдромом Дауна як неймовірно складне випробування для батьків. Насправді ж народження малюка – це завжди щастя, попри всі труднощі. Повірте, безмежна батьківська любов до дітей допоможе подолати будь-які негаразди.

Обов’язково запам’ятайте та почніть застосовувати всі згадані вище рекомендації для того, щоб забезпечити дитині повноцінний розвиток.