Синдром ранньої реполяризації шлуночків серця

Синдромом ранньої реполяризації шлуночків серця є чисто електрокардіографічним поняттям. Ніякого впливу на діяльність серця цей синдром не надає. Це основне, що засвоїти повинен пацієнт. Такий феномен досить часта знахідка при ЕКГ, синдром ранньої реполяризації за деякими даними зустрічається майже у 8% людей.

Що означає синдром ранньої реполяризації шлуночків (СРРШ)?

При встановленому діагнозі даного захворювання необхідно повністю обстежити серце. Спеціаліст призначає різні методи дослідження серця. Цілком можливо, що дана зміна пов’язано саме з вікової гормональною перебудовою в організмі.

{LikeAndRead}

Довгий час (СРРШ) вважався варіантом норми і лікування при цьому не було потрібно. Але сьогодні синдром все частіше виявляють у молодих людей, а також у спортсменів. Даний недуга шлуночків серця може призвести до появи деяких видів аритмії, а також дисплазії сполучної тканини і пр.

З результатами додаткових обстежень потрібно йти до лікаря-кардіолога. Тільки фахівець, вивчивши всі свідчення дослідження, може сказати, чи присутні з боку серця якісь патології.

Етіологія синдрому даної реполяризації шлуночків серця

Оскільки СРРШ виявляють у здорових осіб і у людей з різними захворюваннями, на сьогоднішній момент немає однозначної думки про походження синдрому. Відомо, що СРРШ викликати можуть: прийом медикаментів, наприклад, a2-адреноміметиків (це клонідин), передозування такого препарату провокувати може поява СРРШ серця; деякі фізичні фактори, наприклад переохолодження.

Досить часто реєструють цей синдром при деяких хворобах і патологічних станах: сімейної гіперліпідемії, за деякими даними ЕКГ-зміни, які характерні для СРРШ, спостерігали у дітей з сімей, відзначали в яких випадки раннього (до 50 років) розвитку патології серцево-судинної системи. Асоціювалося це зі зміною спектру сироватки крові (ліпідного) — зниженням рівня антиатерогенних і підвищенням рівня атерогенних ліпідів.

Дисплазія сполучної тканини (ДСТ). Багато фахівців розглядають СРРШ як кардіальний маркер даної дисплазії. За деякими даними, у обстежуваних з синдромом ранньої реполяризації шлуночків серця частіше, ніж у людей без цього феномена, виявляють деякі ізольовані симптоми недиференційованої ДСТ (гіпермобільність суглобів, арахнодактілія, доліхоморфія, наявність пролапсу мітрального клапана і додаткових хорд). У міру збільшення вираженості синдрому помітно збільшується число реєстрованих ознак ДСТ. Особливо часто даний синдром спостерігають за наявності додаткових поздовжніх хорд лівого шлуночка. Наявність поперечних, косих і додаткових хорд в основному супроводжується СРРШ. У людей з ДСТ без даного синдрому додаткові хорди спостерігаються значно рідше.

Деякі фахівці висловлювали припущення про взаємний зв’язок СРРШ з прикордонними формами гіпертрофічною обструктивною кардіоміопатії (ГКМП) за схожих ехокардіографічних ознак (шлуночкова гіперкінезія, стан відділів (базальних) міжшлуночкової перегородки, зменшення обсягу вихідного тракту ЛШ, тип рухів передньої стулки мітрального клапана).

Крім цього, досить часто СРРШ спостерігають при набутих і вроджених вадах серця, також при вроджених аномаліях будови самої провідної системи серця.

Останнім часом висловлюються також припущення про генетичну природу даного синдрому, про наявність конкретних генів, які відповідають за його вираженість.

Лікування синдрому ранньої реполяризації шлуночків

Лікують СРРШ інвазійним способом радіочастотної абляції додаткового пучка. Обстеження катетер при цьому ефективному способі проводять до місця даного пучка, і знищує його. До виникнення коронарного гострого синдрому може привести передчасна реполяризация шлуночків серця. Тому дуже важливо вчасно виявити причину такого порушення діяльності серця і його клапанів. Коронарний синдром у гострій своїй формі привести може до раптової смерті.

При використанні специфічного лікування призначають антиаритмічні препарати, енерготропнимі терапію. Правильне лікування нормалізує роботу іонотранспортной системи організму.

{/LikeAndRead}

Источник

Синдром ранньої реполяризації шлуночків серця Зміст:

Поширеність змін ЕКГ
Які зміни в серці викликають синдром?
Яке значення надають синдрому клініцисти?
Фактори ризику і причини
Типи і критерії передчасної реполяризації шлуночків
У кого виявляють аналогічні порушення?
Особливості синдрому у спортсмена
Як виявити синдром?
Чи потрібно лікувати синдром?
Що говорить прогноз?

Синдром ранньої реполяризації шлуночків не ставиться за клініко-функціональної класифікації кардіологів до якихось аритмій. Електрокардіографічний феномен має типову картину, регистрируемую графічної записом, однак не вважається захворюванням. Іноді зміни зовсім не розцінюють як патології. Вони притаманні здоровим людям і не вимагають лікування.

Небезпека полягає у непередбачуваності подальших фізіологічних відхилень у серцевому м’язі, а також у поєднанні синдрому ранньої реполяризації шлуночків з серйозною патологією серця. Тому його виявлення на ЕКГ вимагає уважного обстеження у кардіолога і спостереження.

Поширеність змін ЕКГ

За статистикою кардіологічних досліджень, поширеність типових для синдрому змін коливається від 1 до 8,2%. Виявляється у молодих людей, дітей і підлітків. У літньому віці зустрічається рідко.

Встановлено зв’язок з гіпертрофією міокарда у спортсменів та осіб, що виконують фізично важку роботу. Частіше виявляється у чорношкірих людей і афроамериканців.

Які зміни в серці викликають синдром?

Нормальна реполяризація викликається процесом переважного виходу калію з клітини за надходженням іонів натрію всередину. Завдяки чому зовні з’являється позитивний заряд, всередині негативний. Цей механізм припинення порушення одного волокна поширюється у вигляді імпульсу на сусідні ділянки по типі ланцюгової реакції, він відповідає фазі діастоли.

Реполяризація готує міокард до наступної систолі, забезпечує збудливість м’язових волокон. Від її якості та тривалості залежить фаза скорочення (деполяризації) серця. Ці електричні зміни мають свій напрям. Вони починаються в перегородці між шлуночками, потім поширюються на міокард спочатку лівого, а потім правого шлуночків.

Синдром ранньої реполяризації шлуночків серця
Передчасна реполяризація порушує баланс обміну електролітів, змінює проведення імпульсу по провідних шляхах

Існуючі гіпотези пояснюють ранню реполяризації наявністю клітин трьох типів з різними электрофизиологическими потенціалами. Вони названі по розташуванню в шарах серцевої стінки:

эпикардиальными,
эндокардиальными,
М-клітинами.

Отримані експериментальні дані про створення в цих структурах передумов для повторного збудження. Не виключається роль закінчень вегетативної нервової системи в достроковій реполяризації (волокон симпатичного і блукаючого нерва). Показано активуючий вплив симпатичного нерва на реполяризації зони передньої стінки і верхівки.

Яке значення надають синдрому клініцисти?

Типових симптомів і скарг пацієнтів при синдромі не виявлено. Однак ознаки, виявлені на ЕКГ, що не можна спокійно віднести до проявів норми. Синдром ранньої реполяризації шлуночків відомий «симуляцією» картини інфаркту міокарда, ускладнює діагностику гіпертрофії, дистрофічних змін.

У пацієнтів він може виявлятися одночасно з порушеннями ритму типу:

пароксизмальної надшлуночкової тахікардії,
нападів миготливої аритмії,
екстрасистолії.

Небезпека полягає в переході нападу мерехтіння в фібриляцію шлуночків з летальним результатом.

Це викликає особливу увагу на диспансерному спостереженні за пацієнтами із змінами на ЕКГ за типом синдрому ранньої реполяризації.

Фактори ризику і причини

А ще радимо почитати: Синдром ранньої реполяризації шлуночків серця Що таке блокада серця і як лікувати

Причинами позачергової реполяризації, крім додаткових обхідних шляхів імпульсу, вважають:

нейроендокринні захворювання (найбільш характерні в дитячому віці);
посилення проявів під час сну і при переважанні впливу блукаючого нерва, вказує на значення вегетативної нервової системи;
надмірне фізичне навантаження;
гіперхолестеринемію в крові;
використання препаратів з групи α2-адреноміметиків у лікуванні пацієнтів (Гемитон, Клофелін, Катапресан, Клонідин);
кардіоміопатію гіпертрофічного типу;
вроджені або набуті вади серця (включаючи порушену будову провідної системи);
зміна в будові сполучної тканини при системних захворюваннях.

Типи і критерії передчасної реполяризації шлуночків

Основними критеріями ЕКГ-картини в діагностиці синдрому вважаються:

Зміщення догори інтервалу ST. Зазвичай він не має строго горизонтального напрямку і плавно переходить у висхідне коліно зубця Т. Різкий підйом вказує на процес некрозу при інфаркті, виражену дистрофію, інтоксикацію наперстянкою, перикардит. Експрес-реполяризація дає підвищення інтервалі не більш ніж на 3 мм.

Високий зубець Т з широким підставою (слід відрізняти від гіперкаліємії, ішемії).

«Зазубрина» на низхідному відділі R.

Синдром ранньої реполяризації шлуночків серця
Не завжди ЕКГ-ознаки включають усі елементи синдрому

У функціональній діагностиці прийнято виділяти два варіанти синдрому:

з участю інших проявів патології серця;
без кардіальних ознак ураження.

По тривалості проявів синдром може бути:

минущим,
постійним.

Класифікація А. Скоробогатова передбачає зв’язок типів передчасної реполяризації з грудними отведениями на ЕКГ:

виражені ознаки в V1-V2;
зміни переважають у V4-V6;
без будь-яких закономірностей у відведеннях.

У кого виявляють аналогічні порушення?

Для передчасної реполяризації характерно прояв на фоні:

перевантаження лівого шлуночка при гіпертонічному кризі, гострої недостатності кровообігу;
шлуночкової екстрасистолії;
надшлуночкової тахіаритмії;
фібриляції шлуночків;
у підлітковому віці при активному статевому дозріванні дитини;
у дітей з проблемами плацентарного кровообігу під час вагітності, вродженими вадами розвитку;
у осіб, які займаються спортом тривалий час.

Доведено відсутність будь-яких впливів синдрому передчасної реполяризації вагітної матері на розвиток плоду і процес виношування, якщо не виявляються інші серйозні аритмії.

Особливості синдрому у спортсмена

Спостереження за спортсменами, уделяющими тренувань чотири години на тиждень і більше, показало розвиток пристосувального потовщення стінки лівого шлуночка і переважання вагусного впливу. Ці зміни в спортивній медицині вважаються нормальними і не вимагають лікування.

80% тренованих людей мають частоту серцевих скорочень до 60 в хвилину (брадикардія).

Синдром ранньої реполяризації визначається, за різними даними, у 35-90% спортсменів

Як виявити синдром?

Діагностика заснована на проведенні ЕКГ обстеження. При непостійних ознаках рекомендується холтерівське моніторування протягом доби.

Тести з медикаментами дозволяють спровокувати або усунути типові зміни на ЕКГ. Їх проводять тільки в стаціонарі під наглядом лікаря.

Найбільш прийнятний тест для умов поліклініки — фізичне навантаження. Її призначають для виявлення прихованої патології і ступеня пристосовуваності серця. Використовуються присідання, тредміл, ходьба по сходах.

Подібний тест вважається обов’язковим при вирішенні питання про службу в армії, вступ на роботу в поліцію, спецпідрозділи, при оформленні медичної довідки у військові навчальні заклади.

Ізольована передчасна реполяризація не вважається в цих випадках протипоказанням. Але супутні зміни можуть розцінюватися військово-лікарською комісією як неможливість працювати на важкій ділянці або служити в спеціальних військах.

Повне обстеження необхідно для виключення серцевої патології. Призначаються:

біохімічні тести (ліпопротеїди, загальний холестерин, креатинфосфокинази, лактатдегідрогеназа);
УЗД серця або доплерографія.

Диференціальна діагностика обов’язково вимагає виключення ознак гіперкаліємії, перикардиту, дисплазії в правому шлуночку, ішемії. В окремих випадках для уточнення необхідна коронарографія.

Чи потрібно лікувати синдром?

Неускладнений синдром ранньої реполяризації потребує таких випадках:

відмову від підвищеної фізичного навантаження;
зміни харчового раціону на скорочення частки тваринних жирів і збільшення свіжих овочів і фруктів, багатих калієм, магнієм, вітамінами;
необхідно дотримуватися здорового режиму, домагатися достатнього сну і уникати стресів.

Синдром ранньої реполяризації шлуночків серця
Не рекомендується навантажувати дитину додатковими заняттями

В лікарську терапію включаються при необхідності:

при наявності кардіальної патології специфічні засоби (коронаролітики, гіпотензивні препарати, β-адреноблокатори);
антиаритмічні засоби, що уповільнюють реполяризації, якщо супроводжують порушення ритму;
деякі лікарі призначають препарати, які посилюють вміст енергії в клітинах серця (Карнітин, Кудесан, Нейровітан), слід звернути увагу на те, що ці кошти не мають чіткої доказової бази, що підтверджує ефективність;
вітаміни групи В рекомендуються як коензими в процесах відновлення балансу електричної активності і передачі імпульсу.

Оперативне лікування використовується тільки при важких випадках аритмій, які сприяють серцевої недостатності.

З допомогою введення катетера в праве передсердя проводиться «перерізання» додаткових шляхів поширення імпульсу впливу абляція.

При частих нападах фібриляції пацієнту можуть запропонувати підшивання дефібрилятора-кардіовертера для усунення небезпечних для життя нападів.

Що говорить прогноз?

Сучасна кардіологія налаштована на попередження всієї патології, що впливає на смертельні ускладнення (раптову зупинку серця, фібриляцію). Тому пацієнтів з порушеною реполяризацией рекомендується спостерігати, порівнювати ЕКГ в динаміці, шукати приховані ознаки інших захворювань.

Спортсменів необхідно обстежити в фізкультурних диспансерах. Перевіряти до і після інтенсивних тренувань, змагань.

Чітких вказівок на перехід синдрому в типову патологію немає. Ризик летального результату значно більше при алкоголізмі, палінні, переїданні жирної їжі. Все ж, якщо лікар призначає комплексне обстеження, то його слід проходити для виключення можливих прихованих відхилень. Це допоможе уникнути проблем у майбутньому.

Источник

серце

Зміст:

Синдром ранньої реполяризації шлуночків не відноситься по клініко-функціональної класифікації кардіологів до будь-яких аритмій. Електрокардіографічний феномен має типову картину, регистрируемую графічної записом, проте не вважається захворюванням. Іноді зміни зовсім не розцінюють як патології. Вони притаманні здоровим людям і не потребують лікування.

Небезпека полягає в непередбачуваності подальших фізіологічних відхилень в серцевому м`язі, а також в поєднанні синдрому ранньої реполяризації шлуночків з серйозною патологією серця. Тому його виявлення на ЕКГ вимагає уважного обстеження у кардіолога і спостереження.

Поширеність змін ЕКГ

Встановлено зв`язок з гіпертрофією міокарда у спортсменів і осіб, що виконують фізично важку роботу. Найчастіше виявляється у чорношкірих людей і афроамериканців.

Які зміни в серці викликають синдром?

Нормальна реполяризация викликається процесом переважаючого виходу калію з клітки над надходженням іонів натрію всередину. Завдяки чому зовні з`являється позитивний заряд, усередині негативний. Цей механізм припинення порушення одного волокна поширюється у вигляді імпульсу на сусідні ділянки по типу ланцюгової реакції, він відповідає фазі діастоли.

Реполяризації готує міокард до наступної систоли, забезпечує збудливість м`язових волокон. Від її якості і тривалості залежить фаза скорочення (деполяризації) серця. Ці електричні зміни мають свій напрям. Вони починаються в перегородці між шлуночками, потім поширюються на міокард спочатку лівого, потім правого шлуночків.

Потенціал дії в серці
Передчасна реполяризация порушує баланс обміну електролітів, змінює проведення імпульсу по провідних шляхах

Існуючі гіпотези пояснюють ранню реполяризацию наявністю клітин трьох типів з різними електрофізіологічними потенціалами. Вони названі по розташуванню в шарах серцевої стінки:

епікардіального,
ендокардіальний,
М-клітинами.

Отримано експериментальні дані про створення в цих структурах передумов для повторного порушення. Не виключається роль закінчень вегетативної нервової системи в дострокової реполяризації (волокон симпатичного і блукаючого нерва). Показано, що активує дію симпатичного нерва на реполяризацию зони передньої стінки і верхівки.

Яке значення надають синдрому клініцисти?

Типових симптомів і скарг пацієнтів при синдромі не виявлено. Однак ознаки, виявлені на ЕКГ, не можна спокійно віднести до проявів норми. Синдром ранньої реполяризації шлуночків відомий «симуляцією» картини інфаркту міокарда, ускладнює діагностику гіпертрофії, дистрофічних змін.

У пацієнтів він може виявлятися одночасно з порушеннями ритму типу:

пароксизмальної надшлуночкової тахікардії,
нападів миготливої аритмії,
екстрасистолії.

Небезпека полягає в переході нападу мерехтіння в фібриляцію шлуночків з летальним результатом.

Це викликає особливу увагу в диспансерному спостереженні за пацієнтами зі змінами на ЕКГ по типу синдрому ранньої реполяризації.

Фактори ризику і причини

Причинами позачергової реполяризації, крім додаткових обхідних шляхів імпульсу, вважають:

нейроендокринні захворювання (найбільш характерні в дитячому віці);
посилення проявів під час сну і при переважанні впливу блукаючого нерва, вказує на значення вегетативної нервової системи;
надмірну фізичне навантаження;
гиперхолестеринемию в крові;
використання препаратів з групи 2-адреноміметиків в лікуванні пацієнтів (гемитон, Клофелін, катапресан, Колиндяни);
кардиомиопатию гипертрофического типу;
вроджені або набуті вади серця (включаючи порушену будову провідної системи);
зміна в будові сполучної тканини при системних захворюваннях.

Типи і критерії передчасної реполяризації шлуночків

Основними критеріями ЕКГ-картини в діагностиці синдрому вважаються:

Зсув догори інтервалу ST. Зазвичай він не має строго горизонтального напрямку і плавно переходить в висхідне коліно зубця Т. Різкий підйом вказує на процес некрозу при інфаркті, виражену дистрофію, інтоксикацію наперстянкою, перикардит. Прискорена реполяризация дає підвищення інтервалі не більше ніж на 3 мм.
Високий зубець Т з широкою основою (слід відрізняти від гіперкаліємії, ішемії).
«Зазублина» на низхідному відділі R.

Синдром ранньої реполяризації шлуночків
Не завжди ЕКГ-ознаки включають всі елементи синдрому

У функціональної діагностики прийнято виділяти два варіанти синдрому:

за участю інших проявів патології серця;
без кардіальних ознак ураження.

За тривалістю проявів синдром може бути:

минущим,
постійним.

Класифікація А.Скоробогатого передбачає зв`язок типів передчасної реполяризації з грудними відведеннями на ЕКГ:

виражені ознаки в V1-V2;
зміни переважають в V4-V6;
без будь-яких закономірностей в відведеннях.

У кого виявляють аналогічні порушення?

Для передчасної реполяризації характерно прояв на тлі:

перевантаження лівого шлуночка при гіпертонічного кризу, гострої недостатності кровообігу;
шлуночкової екстрасистолії;
надшлуночкової тахіаритмії;
фібриляції шлуночків;
в підлітковому віці при активному статевому дозріванні дитини;
у дітей з проблемами плацентарного кровообігу під час вагітності, вродженими вадами розвитку;
у осіб, що займаються спортом тривалий час.

Особливості синдрому у спортсмена

Спостереження за спортсменами, приділяють тренувань чотири години на тиждень і більше, показало розвиток пристосувального потовщення стінки лівого шлуночка і переважання вагусних впливу. Ці зміни в спортивній медицині вважаються нормальними і не потребують лікування.

80% тренованих людей мають частоту серцевих скорочень до 60 в хвилину (брадикардія).

Велоергометрія у спортсмена
Синдром ранньої реполяризації визначається, за різними даними, у 35-90% спортсменів

Як виявити синдром?

Найбільш прийнятний тест для умов поліклініки — фізичне навантаження. Її призначають для виявлення прихованої патології і ступеня пристосовності серця. Використовуються присідання, тредміл, ходьба по сходах.

Подібний тест вважається обов`язковим при вирішенні питання про службу в армії, надходження на роботу в поліцію, спецпідрозділи, при оформленні медичної довідки до військових навчальних установи.

Ізольована передчасна реполяризация не рахується в цих випадках протипоказанням. Але супутні зміни можуть розцінюватися військово-лікарською комісією як неможливість працювати на важкому ділянці або служити в спеціальних військах.

Повне обстеження необхідно для виключення серцевої патології. призначаються:

біохімічні тести (ліпопротеїди, загальний холестерин, креатинфосфокиназа, лактатдегідрогеназа);
УЗД серця або доплерографія.

Диференціальна діагностика обов`язково вимагає виключення ознак гіперкаліємії, перикардиту, дисплазії в правому шлуночку, ішемії. У рідкісних випадках для уточнення необхідна коронарографія.

Чи потрібно лікувати синдром?

Неускладнений синдром ранньої реполяризації потребує таких випадках:

відмову від підвищеного фізичного навантаження;
зміні харчового раціону на скорочення частки тваринних жирів і збільшення свіжих овочів і фруктів, багатих калієм, магнієм, вітамінами;
необхідно дотримуватися здорового режиму, домагатися достатнього сну і уникати стресів.

Дитина за партою
Не рекомендується навантажувати дитину додатковими заняттями

У лікарську терапію включаються при необхідності:

при наявності кардіальної патології специфічні засоби (коронаролітікі, гіпотензивні препарати, -адреноблокатори);
антиаритмічні засоби, що уповільнюють реполяризацию, якщо супроводжують порушення ритму;
деякі лікарі призначають препарати, які посилюють зміст енергії в клітинах серця (Карнітин, Кудесан, Нейровитан), слід звернути увагу на те, що ці кошти не мають чіткої доказової бази, яка підтверджує ефективність;
вітаміни групи В рекомендуються як коензими в процесах відновлення балансу електричної активності і передачі імпульсу.

Оперативне лікування використовується тільки при важких випадках аритмій, що сприяють серцевої недостатності.

За допомогою введення катетера в праве передсердя проводиться «перерізання» додаткових шляхів поширення імпульсу радіочастотної абляцией.

При частих нападах фібриляції пацієнтові можуть запропонувати підшивання дефібрилятора-кардіовертера для усунення небезпечних для життя нападів.

Що говорить прогноз?

Сучасна кардіологія налаштована на попередження всієї патології, яка впливає на смертельні ускладнення (раптову зупинку серця, мерехтіння). Тому пацієнтів з порушеною реполяризацією рекомендується спостерігати, порівнювати ЕКГ в динаміці, шукати приховані ознаки інших захворювань.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!

Источник