Програма навчання дітей з синдромом дауна
Коррекционно-развивающая программа для детей с синдромом Дауна
Разработана: учителем-дефектологом:
Семеновой Т.Н.
г. Урай, 2015г.
Актуальность
Поток информации, расширение человеческих контактов, развитие многообразных форм массовой культуры, рост темпа жизни приводят к увеличению объема знаний, необходимых для жизни современному человеку. Происходящие изменения в обществе оказали влияние и на развитие детей, активно включившихся в водоворот нашей бурной жизни.
На современном этапе развития общества имеется достаточно большая группа детей дошкольного возраста с ограниченными возможностями здоровья и особыми образовательными потребностями, которые не могут быть включены в имеющиеся образовательные программы вследствие тяжести и сложности нарушений развития или расстройств поведения, приводящих к социальной дезадаптации. К таким нарушениям можно отнести Синдром Дауна.
Синдром Дауна был описан в 1866 году Джоном Дауном. Дети с синдромом Дауна рождаются относительно часто: один на 700-800 новорожденных, независимо от страны, социального положения и состояния здоровья родителей. Вероятность рождения такого ребенка увеличивается с возрастом матери, но так как молодые матери рождаются чаще, среди родителей детей с синдромом Дауна представлены все возрастные категории.
В нашей стране в течение долгих лет дети с синдромом Дауна признавались необучаемыми. Это мнение было общепринятым, повсеместным и не подлежащим оспариванию — в том числе и в профессиональной среде. И если необходимость создания разнообразных методик по обучению детей-инвалидов всех прочих категорий ни у кого не вызывала сомнений, то для детей с синдромом Дауна это считалось бесполезным.
За последние годы появились работы, описывающие развитие детей с синдромом Дауна. Согласно им ребенок с синдромом Дауна проходит все те же этапы развития, что и обычный ребенок, хотя средние сроки появления навыков запаздывают. Теперь, когда отношение к этим детям стало меняться, общество столкнулось с тем печальным обстоятельством, что в работе с ними как специалисты, так и родители вынуждены опираться только на зарубежный опыт.
Дети, имеющие диагноз синдром Дауна имеют следующие нарушения в развитии: отставание в моторном развитии – в развитии тонкой и общей моторики; возможные проблемы со слухом и зрением; проблемы с развитием речи; слабая кратковременная слуховая память; более короткий период концентрации; трудности овладения и запоминания новых понятий и навыков; трудности с умением обобщать, рассуждать и доказывать; трудности с установлением последовательности (действий, явлений, предметов и др.), гипомнезия. Для таких детей существует необходимость в особом индивидуально-ориентированном подходе, включающем поддержку их личностного развития, формирование психологических предпосылок обучения, оптимизацию родительско-детского взаимодействия, преодоление психогенных нарушений. Родители этих детей также нуждаются в квалифицированной психологической помощи.
Таким образом, дети с синдромом Дауна нуждаются в особом индивидуально-ориентированном подходе, включающем формирование психологических предпосылок обучения, развития, поддержку личностного развития.
Целевая аудитория
Настоящая программа предназначена для использования специалистами Лекотек, реализующим психолого-педагогическое сопровождение семей, воспитывающих детей от 3 до 7 лет, имеющим диагноз синдромом Дауна.
Научная обоснованность
Коррекционно-развивающая программа для детей с синдромом Дауна составлена на базе Программы Майоры Питерси и Робина Трилора «Маленькие ступеньки», Образовательной коррекционно-развивающей программы для детей раннего возраста с синдромом Дауна Миридоновой Е.И., Гусевой Н.А., Ляш А.И., Ланской Л.Ю., Методического пособия Т.П. Медведевой «Развитие познавательной деятельности детей с синдромом Дауна» и Индивидуально-ориентированной коррекционно-развивающей программы «Лекотека» А.М. Казьмина.
Так же использовались материалы из информационно-методических журналов, таких как «Необычные люди, обычная жизнь» и «Синдром Дауна XXI век».
Исследования зарубежных ученых показали, что систематическая педагогическая помощь детям с синдромом Дауна в условиях семьи с привлечением родителей в процесс коррекционной работы позволяет вывести на новый качественный уровень не только сам процесс развития ребенка, но и в значительной мере определяет процесс интеграции в общество. На всех этапах жизни детей с синдромом Дауна должны, по мнению учёных, находиться под патронажем специалистов, организующих процесс сопровождения этих людей в образовательном и социальном пространстве.
Становление в нашей стране системы помощи является сегодня одним из приоритетов развития системы специального образования. Инновационный подход к формированию новой модели комплексной поддержки ребенка с синдромом Дауна в условиях семьи предполагает активное (субъект — субъектное) взаимодействие всех её участников (специалистов, членов семьи, самого ребёнка) в абилитационном процессе.
Весомый вклад в формирование отечественного опыта разработки системы ранней помощи вносит Институт педагогики РАО. Важнейшим направлением научных исследований института является поиск оптимальных путей реформирования системы специального образования, её реструктуризации за счет достраивания отсутствующего ныне структурного элемента — системы выявления и ранней комплексной помощи. Проведенные в институте исследования показывают, что удовлетворение особых образовательных потребностей в раннем возрасте способно обеспечить максимальную реализацию потенциального развития ребенка с синдромом Дауна. Полученные данные, доказывают, что ранняя комплексная помощь открывает для значительной части детей возможность включения в общий образовательный поток (интегрированное обучение).
Одной из первых программ «раннего вмешательства» в развитие детей со сложным дефектам считается программа раннего обучения детей с синдромом Дауна, разработанная Л. Рходес с группой коллег в государственном госпитале Сонома (США) и продемонстрировавшая эффективность педагогического вмешательства в дефицитарное развитие.
Программа ранней педагогической помощи детям с отклонениями в развитии «Маленькие ступеньки», разработана в университете Маккуэри (Сидней, Австралия, 1975), апробирована в учебном центре этого университета на категории детей с синдромом Дауна и другими нарушениями развития. Данная Программа побуждает детей более полно взаимодействовать с окружающим миром.
Концептуальные положения программы «Маленькие ступеньки» представляют инновационный подход в области образования детей с нарушениями в развитии: «Учиться могут все дети. Ребёнок с нарушениями развития учится медленнее, однако, он может учиться!»
Детям с умственными и физическими нарушениями необходимо овладеть всеми навыками, которые нужны им в играх, общении с окружающими, в достижении максимально возможной независимости для интеграции в общество. Родители, как педагоги, играют самую важную роль.
Эффективность обучения в значительной степени зависит от возраста ребёнка. Индивидуальная программа ребёнка должна удовлетворять как потребностям самого малыша, так и возможностям его семьи.
Цели программы
- Создание благоприятных условий для развития личности ребенка;
- Осуществление комплексного психолого-педагогического сопровождение семьи и ребенка;
- Социализация детей с синдромом Дауна.
Задачи:
- Психолого-педагогическое обследование детей и родительско-детского взаимодействия;
- Установление доверительных отношений между специалистом и родителем, специалистом и ребенком, родителем и ребенком;
- Предоставление родителям информации по вопросам развития ребенка, об особенностях выявленного расстройства, ресурсах ребенка;
- Подбор адекватных методик по обучению, развитию ребенка, имеющего диагноз синдром Дауна;
- Проведение индивидуальных развивающих и психокоррекционных занятий в процессе игрового сеанса;
- Помощь родителям в преодолении психологических проблем.
Основные этапы психолого-педагогической коррекции
— первый этап — адаптационный — установление контакта с ребенком, имеющим диагноз синдром Дауна с учетом индивидуальных особенностей ребенка, его ведущих мотивов и потребностей.
— второй этап — усиление психологической активности ребенка. Формирование механизмов предметной и игровой деятельности как ведущих видов деятельности в раннем дошкольном детстве, продуктивных видов деятельности (рисование, конструирования), ознакомление с окружающим, развития речи, формирование основ самообслуживания с учетом специфических особенностей моторно-двигательного, эмоционального, сенсорного, умственного, речевого, эстетического и социально-личностного развития ребенка с синдромом Дауна.
Социализация ребенка с синдромом Дауна, как процесс формирования социальных контактов и правил поведения в обществе.
— третий этап – заключительный (отслеживание динамики развития), подведение годовых итогов, планирование дальнейшего коррекционно-развивающего маршрута для ребенка с синдромом Дауна.
Принципы построения индивидуальных программ
- Учет генетического хода основных линий развития предполагающих обучение с опорой на актуальный уровень развития ребенка и его зоны ближайшего развития.
- Учет возрастных и индивидуальных особенностей ребенка.
- Единство требований к воспитанию ребенка в семье.
- Деятельный подход к развитию личности ребенка, в рамках ведущей и типичных видов деятельности в соответствии с интересом ребенка.
- Коррекционная направленность воспитательного процесса.
- Доступность повторяемость и концентричность предложенного материала.
Результат
В зависимости от тяжести нарушения ребенка оценка результатов происходит индивидуально для каждой семьи и ребенка. Позитивными результатами следует считать достижение краткосрочных целей, которые признаны специалистами реальными для ребенка и семьи на данном этапе. Контроль результатов работы по краткосрочным целям оптимально проводить каждые 3 месяца.
Примерное тематическое планирование занятий по коррекционно-развивающей программе
Коррекционно-развивающие занятия с каждым ребенком проводятся по 1 часу 2 раза в неделю в течение учебного года.
Обучение в коррекционной группе для детей с синдромом Дауна можно условно разделить на два периода:
I период – сентябрь, октябрь, ноябрь, декабрь.
II период – январь, февраль, март, апрель, май.
Период | Этап | Наименование этапа психолого-педагогической коррекции | Цели | Направление деятельности психолого-педагогической коррекции. | Сроки осуществления деятельности |
I. | 1. | Первичная диагностика | Установление контакта с ребенком и его родителями. Отслеживание особенностей развития детей. | Адаптация ребенка к коррекционно-развивающей среде. Разработка коррекционно-развивающего маршрута, написание ИОПР для ребенка с синдромом Дауна. | Сентябрь |
2. | Коррекционно-развивающий. | Усиление психологической активности. Социализация ребенка, организация целенаправленного поведения, развитие основных психологических процессов |
| Октябрь — май | |
II. | |||||
3. | Вторичная диагностика. | Отслеживание динамики психолого-педагогической коррекции. | Подведение годовых итогов, планирование дальнейшего коррекционно-развивающего маршрута для ребенка с синдромом Дауна. | Май — июнь |
Занятие. Умелые ручки
Цель: формирование навыков мелкой моторики и сенсорных эталонов посредством игр – упражнений на развитие активного словаря, логического мышления и установления эмоционального контакта.
Задачи:
- Формирование эмоционального контакта у ребенка со специалистом;
- Обучение действиям с игрушками в соответствии с их функциональным назначением;
- Активизация сенсорной чувствительности;
- Формирование интереса к рисованию, умение узнавать в изображении реальные предметы, учить правильно держать карандаш, рисовать на листе.
Вид занятия: развивающее.
Форма работы: индивидуальная.
Методы и приемы работы: комментирование, беседа, спрашивание, следование за ребенком, рисование, эмпатическое реагирование, поддержание циклов общения, моделирование и расширение.
Продолжительность занятия: 45 минут.
Материалы и оборудование: сенсорная божья коровка, книга -развивающее пособие, цветные карандаши, ватман.
План занятия:
Этапы занятия | Время |
| |
| |
|
Ход занятия:
- Вводный этап:
Ритуал приветствия «Хлопотушки»
Ход упражнения: в начале занятия специалист и ребенок приветствуют друг друга тремя хлопками, соприкасаясь ладонями и проговаривая: «Привет! Привет! Привет»
Игра «Ручки»
Цель: формирование эмоционального и тактильного контакта со взрослым.
Ход игры:
Специалист: «Сегодня мы с тобой будем играть в игры где обязательно нужна помощь наших ручек». Специалист берет ребенка за руку и ритмично похлопывает своей рукой по руке ребенка, повторяя «Рука моя, рука твоя…». При согласии ребенка на контакт с помощью рук продолжается похлопывание руки специалиста по руке ребенка. Если ребенок не в настроении и активно сопротивляется, отнимает свою руку, тогда специалист продолжает похлопывание себе или родителю ребенка.
- Основная часть:
Игра «Сенсорная Божья коровка»
Цель: формировать умение выделять сенсорные эталоны осязательных признаков божьей коровки. Учить обследовать и различать свойства предметов (гладкая – шероховатая, мягкая – твёрдая, гладкая — шершавая и т. п.)
Ход игры: Специалист: «Давай посмотрим на нашу большую Божью коровку. Смотри сколько на ней кружков с неизвестной нам поверхностью. А может мы и знаем что это? Подойдем поближе и рассмотрим божью коровку, а лучше давай потрогаем каждый кружок». Ощупывая каждый элемент по отдельности специалист делает акцент на свойстве предмета. Спрашивает у ребенка: «Какое оно?» «Что тебе больше нравится на ощупь?».
Игра «Похлопаем в ладоши»
Цель: учить ребенка подражать положительным эмоционально-тактильным и вербальным способам взаимодействия с партнером.
Ход игры: Специалист: «Как много мы узнали от Божьей коровки. Давай похвалим друг друга за проделанную работу». Специалист находится напротив ребенка, поочередно хлопает в свои ладони и в ладони ребенка, при этом произносит потешку:
Хлопну я в ладоши, буду я хороший,
Хлопнем мы в ладоши, будем мы хорошие!
Специалист: «Молодцы! Теперь я покажу тебе еще одну игру, где без рук никуда».
Игра «Когда это бывает?»
Цель: формирование активного словаря, стимулирование речевого развития, ознакомление с окружающим миром.
Ход игры: специалист, ориентируясь на задания расположенные в верхней части пособия совместно с ребенком подбирает правильный вариант ответа из нижней его части, стимулируя ребенка к называнию и проговариванию ответов.
Игра «Каляки – маляки»
Цель: формировать у ребенка интерес к рисованию, умение узнавать в изображении реальные предметы, учить правильно держать карандаш, рисовать на листе.
Ход занятия: Специалист: «А теперь давай немного позабавимся. Я дам тебе много карандашей и можешь рисовать что захочешь». Специалист предлагает ребёнку рисовать на листе бумаги, эмоционально поощряет его действия, затем берёт рисунок малыша, дорисовывает детали, чтобы получился знакомый ему предмет. Далее комментирует рисунок и побуждает ребёнка узнать в изображении знакомый предмет.
- Заключительный этап
- Ритуал прощания «Спасибо нам!»
Ход упражнения: в завершении занятия специалист предлагает ребенку вспомнить все, что они делали на занятии, с чем и во что они играли, вспоминая упражнения с начала занятия. В знак благодарности и хорошего настроения специалист и ребенок берутся за руки, устанавливают визуальный контакт на уровне глаз ребенка и проговаривают вместе следующие слова: «Спасибо нам!!!».
Литература
- Афонькина Ю.А, Козлов В.В., Терехова З.М., Чеботаева Е.Ю. Экспериментальное обучение и воспитание детей с синдромом Дауна в специальной (коррекционной) школе-интернате 8 вида г. Оленегорска Мурманской области. — Мурманск, 2004г.
- Баряева Л.Б., Гаврилушкина О.П., Зарин А.П., Соколова Н.Д. Программа воспитания и обучения дошкольников с интеллектуальной недостаточностью. – Спб.: Издательство «СОЮЗ», 2001.
- Богданова Л. Полный курс раннего развития ребенка. – СПб.: Лев и Сова, 2007.
- Борисенко М.Г., Лукина Н.А. Начинаем говорить (Развитие речи). – С-Пб.: Паритет, 2005.
- Борисенко М.Г., Лукина Н.А. Чтобы чисто говорить, надо… (Развитие общеречевых навыков). – С-Пб.: Паритет, 2005.
- Жиянова П.Л. Социальная адаптация детей раннего возраста с синдромом Дауна. Методическое пособие. — Москва, 2002.
- Корнев А.Н., Старосельская Н.Е. Говорить, читать и думать: Пособие для воспитателей, логопедов и внимательных родителей. – СПб.: КАРО, 2007.
- Коррекционно-развивающая работа с детьми раннего и младшего дошкольного возраста / Иванова А.Е., Кравец О.Ю., Рыбкина И.А. и др.; Под ред. Н.В. Серебряковой. — Спб.: КАРО, 2005.
- Мойра Питерси и Робин Трилор. Маленькие ступеньки. Программа ранней педагогической помощи детям с отклонениями в развитии. Пер. с английского. М.: Ассоциация Даун Синдром, 2001.
- Нищева Н.В. Программа коррекционно-развивающей работы в младшей логопедической группе детского сада. – СПб.: ДЕТСТВО-ПРЕСС, 2007.
- Силберг Дж. 300 трехминутных развивающих игр для детей от 2 до 5 лет // Пер. с англ. Е.А. Бакушева. – 2-е изд. – Мн.: ООО «Поппури», 2005.
- Соколова Ю.А. Игры и задания на интеллектуальное развитие ребенка трех лет. – М.: Эксмо, 2007.
- Сорокина Н.Ф. Развитие творческих способностей у детей от 1 года до 3 лет средствами кукольного театра. – 2-е изд. – М.: Айрис-пресс, 2008.
- Степанова О.А. Программы для ДОУ компенсирующего и комбинированного видов. Справочное пособие. — Москва, 2008.
- Развитие и обучение детей раннего возраста в ДОУ: Учебно-методическое пособие / Сост. Е.С. Демина. – М.: ТЦ Сфера, 2006.
- Печора К.Л. Развитие и воспитание детей раннего и дошкольного возраста. Актуальные проблемы и их решение в условиях ДОУ и семьи. – М.: «Издательство Скрипторий 2003», 2006.
Источник
Н.М. Бірюкова, вчитель- логопед, заклад дошкільної освіти №19 «Світлячок»
(ясла-садок комбінованого типу)
Смілянської міської ради
ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВЧИТЕЛЕМ –ЛОГОПЕДОМ ДЛЯ ДІТЕЙ З СИНДРОМОМ ДАУНА В ЗАКЛАДІ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ
Постановка проблеми:
Часто, коли йдеться про інклюзивну освіту, у батьків залишається дуже багато запитань, на більшість з яких вони не можуть самостійно знайти відповіді , вагання та побоювання змушують їх відмовлятися від відвідування їхніми дітьми інклюзивних груп. [5,36] Коли говорять про дошкільну освіту інклюзивного характеру, багато батьків не мають чіткої впевненості в тому, що їхній дитині це потрібно, що це принесе бажані результати в навчанні та вихованні їхніх дітей. Інклюзивна дошкільна освіта базується на спільному навчанні в стінах ДНЗ здорових дітей і дітей з особливими освітніми потребами. У цій статті розкритивається сутність проблеми, надаються відповіді на актуальні запитання, стосовно інклюзивної дошкільної освіти, розповідається про теоретичні та практичні методи і прийоми навчання дітей з синдромом Дауна, про вплив інклюзивної освіти на результативність соціальної адаптації таких дітей, пропонуються практичні форми роботи для спільної взаємодії батьків, чиї діти відвідують інклюзивні групи.
Аналіз останніх досліджень і публікацій:
Упродовж багатьох років ставлення до людей з обмеженими фізичними та психічними можливостями мало під собою підґрунтя лише медичної складової , вважалось, що людина з особливостями та порушеннями психофізичного розвитку, в першу чергу, потребує лікування, піклування та опіки близьких людей. Виходячи з вищесказаного, діти з обмеженими психофізичними можливостями навчалися і отримували медичну допомогу у спеціальних закладах , але їхня соціальна інтеграція залишалася під питанням. У XX ст. вся увага до людей з психофізичними порушеннями ґрунтувалась на висловлюванні «Рівні права для всіх», але це були тільки слова… Реалії життя показували, що діти , навіть з незначними особливостями розвитку, були змушені отримувати освітні послуги у спеціальних освітніх закладах і залишалися несоціалізованими. У 70-тих рр. XX ст. виникла своєрідна модель соціального оцінювання психофізичних порушень, яка була спрямована на зміну акцентів з порушення психофізично розвитку на особистість людини вцілому, її соціальну значущість. Модель фундаментується на вченні Л.С. Виготського про складну пірамідальну схему психофізичних порушень. Він відокремив соціальні сторони в розвитку дітей. Вчений у ході своїх досліджень переконував , що спеціальні заклади для осіб з особливими освітніми потребами створюють для дитини відокремлений від суспільства світ, у якому все вказує на їхню неспроможність жити повноцінним життям. Він доніс до суспільства думку, що наслідком ізоляції таких осіб, їх виокремлення від однолітків є формування глибокої невпевненості у власних діях та в собі, діти виростають непідготовленими до дорослого життя у соціумі. [1,17]
Аналіз теорії та практики спеціальної освіти є свідченням того, що багато країн набули свій своєрідний досвід з даного питання. У ашій країні вивченням системи спеціальної освіти займались В.І. Бондар, В.В. Засенко, В.В. Золотоверх,Л.К. Одинченко, В.М. Синьов, М.О. Супрун, О.М. Таранченко, С.В. Федоренко та ін. Попередньо ними було встановлено, що тенденції соціалізації та інклюзивного навчання в Україні були прогнозованими, а поетапне становлення ставлення держави і суспільства вцілому до осіб з психофізичними порушеннями мають певні особливості. [2,19]
Важливість інклюзивної освіти в Україні продиктована багатьма суспільними факторами . Це і покращення медичної допомоги людям з особливостями психофізичного розвитку, і врахування того факту, щоз року в рік спостерігається стрімке збільшення кількості таких осіб. Батьки таких дітей дедалі більше хочуть, щоб їхні діти отримали потрібну освіту без відриву від родини, щоб вони навчалися разом з ровесниками в умовах інклюзивного середовища.
Мета статті:
Сприяти поглибленому вивченню проблематики інклюзивної освіти в закладах дошкільної освіти, розумінню, толерантному ставленню батьків один до одного. [5,23] Поглиблювати знання батьків дітей з особливими освітніми потребами про методи і прийоми роботи з дітьми, яку можна проводити вдома. Донести до батьків основні завдання корекційної програми по роботі з дітьми, які стоять перед педагогами в закладі дошкільної освіти, а саме:
- розвиток концентрації та обсягу уваги із супутнім удосконаленням здатності до переключення та розподілу уваги;
- розвиток довільної уваги;
- розвиток пам’яті ;
- розвиток слухового зосередження та фонематичного слуху;
- розвиток мислення, швидкості мислення, розумових операцій (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, класифікація);
- розвиток тонкої моторики пальців рук;
- розвиток дисциплінованості, організованості, вольової регуляції, уміння діяти за зразком;
- удосконалення навичок спілкування, уміння працювати у групі. [4,34]
Виклад основного матеріалу:
У стінах нашого закладу дошкільної освіти функціонують три інклюзивних групи, в яких отримують освітні послуги семеро дітей з особливими освітніми потребами. Всі ці діти включені в освітній процес , з допомогою дадаткових кваліфікованих спеціалістів, вони пізнають основи незалежного життя, вивчають нові моделі поведінки, спілкуються з ровесниками, вчаться соціальній взаємодії. Зокрема, у нашому закладі навчаються двоє дітей з синдромом Дауна, які поступово адаптувалися до нового середовища, у них спостерігаються значне покращення стосунків з ровесниками в умовах групи дітей та зявилися перші успіхи у засвоєнні розділів корекційної програми. Спостереження за цими дітьми дають змогу говорити про те, що при низькому рівні інтелекту у них виявлено «елементи навчання», на які можна опиратися в процесі корекційної роботи. Це, в свою чергу, хороший фундамент для опанування ними елементів мовлення, розуміння зверненої мови та виконання нескладних інструкцій спеціалістів.
Пропоную вашій увазі корекційні ігри та вправи для розвитку мовлення, дрібної моторики та психічних процесів у дітей синдромом Дауна. Після виконання дитиною таких вправ її необхідно похвалити, виявивши емоційний захват від її старань. Як заохочення, можна дати дитині те, що вона дуже любить: це може бути як іграшка, так і щось із продуктів (наприклад, шматочок цукру – рафінаду).
Корекційні вправи та ігри для дітей з синдромом Дауна.
- Вправа «Роби, як я!» Дитині пропонується за прикладом дорослого повторити рухи з відповідним звуконаслідуванням: зробити з рук трикутник над головою і протяжно промовити звук «А»; відвести руки в сторони промовляючи звук «У»; покласти руки на плечі, промовляючи звук «Е»; стати на носочки, підняти руки вгору, промовляючи звук «І»; зімкнути пальці в «замок», промовляючи вук «И»; поставити руки перед собою, промовляючи звук «О».
- Гра «Помічники» Запропонувати дитині перекласти дрібні іграшки з однієї коробочки в іншу. При цьому, їх потрібно називати, а якщо мовлення у дитини відсутнє, наслідувати вчителя- логопеда за першим складом слова. Напиклад, кубик – «ку», машинка – «ма» і т.д.,
- Вправа «Впрваний майстер» Побудувати, спільно з дорослим, вежу з кінетичного піску, прикрасивши її кольоровими елементами (можна використати кольорові кришечки з пласикових пляшок). В кінці завдання необхідно добитися емоційного прояву задоволення дитиною, промовивши при цьому схвальні відгуки про зроблену роботу (наприклад: «Яка краса!», «Вежа пречудова!», «Ти – справжній майстер!» тощо)
- Гра «Побудуй ланцюжок» Дитина має побудувати ланцюжок з кубиків одного кольору, або розміру . При цьому, дорослий коментує дії дитини і вимагає від неї називання потрібного кольору, чи розміру. Визначити поняття «Один – багато».
- Вправа «Запамятай та назви!» Дитині показують ряд овочів, фруктів, геометричних фігур і просять запам’ятати. Потім педагог приймає аркуш і просить дитину згадати що було зображено на аркуші і в якій послідовності.
- Гра «Повтори!» Вчитель –логопед ритмічно вистуковує паличкою об стіл, по принципу «Від простого до складного» Дитині пропонується повторити. Гру можна в подальшому ускладнити і відстукування супроводжувати приговорюваннями певних складів.(Наприклад: та-та-та, ту-ту-ту тощо)
- Пальчикова гімнастика «Силач» Дитині пропонується сильно стиснути пальчики в «замок». Потім , почерзі випрямити пальці один за дним. Вправу повторити декілька разів.
- Вправа «По секрету» Педагог нашіптує дитині на вушко якесь слово в одне вушко, потім в інше. Дитина відтворює почуте спочатку тихо, потім госніше, потім на весь голос.
-
Гра «Збудуємо дім» Дитині пропонується «побудувати» дім з розібраних геометричних фгур, при цьому їй дається вже готовий зразок, за яким вона буде працювати.
- Гра «Кольорове диво» Запропонувати дитині викласти з кольорових кришечок башточку, змійку, розкласти кришечки згідно кольору по купках.
. 
- Дидактична вправа «Якого предмета не вистачає?» (розвиток вміння знаходити закономірність розміщення об’єктів)
Дітям пропонується уважно розглянути таблицю, сказати, чого не вистачає у рядках? Домалювати. Як одним словом назвати зображені предмети? (Фрукти.)
- Вправа «Підемо по доріжці» (розвиток дрібної моторики)
Дітям пропонується за дві хвилини провести якомога більше ліній, з’єднавши сторони доріжки.
- Дидактична вправа «Яка фігура заховалася?» (розвиток сприйняття)
Дітям пропонується знайти фігури, які заховалися на малюнку.
Висновки
Отже, підсумовуючи вищесказане, можна зробити висновок, що головними у інклюзивному навчанні є наступні принципи:обов’язковий соціально — медико — педагогічний супровід дітей;забезпечення умов для повноцінного навчання; залучення до освітнього процесу додатковий фахівців (дефектологів, спеціальних психологів, вчителів – логопедів) за потреби, згідно з медико-педагогічним висновком інклюзивно –ресурсного центру; тісна співпраця з родиною дитини, спрямована на усвідомлення її членами особливостей дитини та методів корекційно — компенсаторної роботи; матеріально — технічне, фінансове забезпечення закладів дошкільної освіти з інклюзивними групами;
Ідея інклюзивного навчання грунтується на тому, що життя людей з обмеженими психофізичними можливостями повинно бути максимально наближене до умов і стилю сучасного життя людини і суспільства вцілому. Що стосується дітей з особливими освітніми потребами, то вони мають рівні права на те, щоб задовольняти свої потреби, на створення найкращих умов в сімейному колі , а обов’язок місцевої влади приділяти належну увагу вирішенню цих важливих питань сьогодення. Ці принципи закріплені низкою міжнародних правових актів: Декларацією прав дитини, Декларацією про права осіб з відхиленнями в інтелектуальному розвитку, Саламанекською декларацією, Декларацією про права інвалідів тощо. [6,33] В Україні в законах “Про освіту”, “Про загальну середню освіту” йдеться про те, що всі діти, в тому числі діти з обмеженими психофізичними можливостями, діти інваліди, мають право на навчання та на здобуття освіти.
Тісна співпраця між батьками та всіма фахівцями, які працюють у навчальному закладі має бути на першому місці серед поставлених завдань. Також педагогам необхідно створити доброзичливу атмосферу і в стосунках між батьками здорових дітей та дітей, які потребують особливої уваги, бо числені дослідження доводять, що інклюзивне середовище дає простір для особистісного самовдосконалення. Діти починають відноситися з розумінням до дітей які чимось не схожі на інших, вони стають людяніші та мають змогу і бажання надати допомогу тим, хто цього потребує, навчаються співчувчуттю та гуманності.
Список літератури
1. Бондар В.І. Дидактика / В.І. Бондар. — К. : Либідь, 2005. — 264 с.
2. Бондар В.І. Історія олігофренопедагогіки : підручник / В.І. Бондар, В.В. Золотоверх. — К. : Знання, 2007. — 375 с.
3.Гаврилов О.В. Особливі діти в закладі і соціальному середовищі : навчальний посібник / О.В. Гаврилов. — Кам’янець-Подільський : Аксіома, 2009. — 308 с.
4.Діти з особливими потребами у дошкільних закладах: поради батькам : Книга 3 / Л.С. Вавіна, А.М. Висоцька, В.В. Жук та ін. ; М ред. В.І. Бондаря, В.В. Засенка. — К. : Наук, світ, 2006 — 212 Є.
5. СХОДИНКИ РОЗВИТКУ РОЗУМОВОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ДІТЕЙ ІЗ ЗПР (КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИВАЛЬНА ПРОГРАМА)
6.Індекс інклюзії: дошкільний навчальний заклад : навчально-методичний посібник / кол. упорядників: Патрикеєва О.О., Софій Н.З., Луценко І.В., Василашко І.П. ; за заг. ред. В.І. Шинкаренко. — К. : ТОВ «Видавничий дім «Плеяди»», 2011.-96 с.
Источник