Диференційна діагностика синдрому задишки у дітей
МІНІСТЕРСТВО
ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ВІННИЦЬКИЙ
НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ім.
М.І.
Пирогова
на методичній нараді
кафедри
педіатрії№2
Завідувач
кафедри
професор
Дудник В.М.
______________________
“__”___________2014р.
МЕТОДИЧНІ
ВКАЗІВКИ
ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ
РОБОТИ СТУДЕНТІВ
ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО
ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ
Навчальна | Педіатрія |
Модуль | |
Змістовий | |
Тема | Диференційна |
Курс | 6 |
Факультет | Медичний |
Вінниця
2014
Актуальність
теми: Захворювання
органів дихання є найбільш поширеними
хворобами серед дітей. При цьому особливе
значення відводиться пневмоніям і
різним бронхітам, частота яких практично
не знижується, складаючи близько 1000
випадків на 100000 дитячого населення.
Окремі форми пневмоній відрізняються
тяжкістю перебігу, що може призвести
до летального результату. Періодична
зміна збудників захворювання, стан
реактивності варіабельність клінічної
картини пневмонії, широке і нераціональне
використання антимікробних препаратів
призвело до помітного зниження
ефективності ряду антибіотиків. Для
успішного лікування пневмонії необхідні
своєчасна діагностика і адекватна
антибактеріальна терапія. Знання
етіології, клініко-рентгенологічних
критеріїв діагностики бронхітів, типових
і атипових пневмоній та їх ускладнень,
адекватної терапії надзвичайно важливі
для майбутнього лікаря, що визначає
важливість вивчення даного розділу.
2. Конкретні цілі:
—
Розпізнавати
основні клінічні прояви кашлю та задишки
у дітей.
—
Визначати клінічні варіанти перебігу,
ускладнення бронхітів у дітей.
—
Діагностувати
різні клінічні варіанти пневмоній у
дітей та їх ускладнення.
—
Планувати обстеження хворої дитини з
бронхітом та інтерпретувати отримані
результати лабораторних та інструментальних
досліджень при різних клінічних варіантах
перебігу гострого та рецидивуючого
бронхіту та їх ускладненнях.
—
Планувати обстеження хворої дитини з
пневмонією та інтерпретувати отримані
результати лабораторних та
інструментальних досліджень при різних
клінічних варіантах пневмонії та її
ускладненнях .
—
Проводити диференційну діагностику
між бронхітом, пневмонією та бронхіолітом,
ставити попередній діагноз.
—
Визначати тактику ведення хворого при
різних клінічних варіантах бронхіту
та пневмонії у дітей раннього та старшого
віку.
—
Діагностувати і надавати екстрену
медичну допомогу дітям при гострій
дихальній недостатності в залежності
від причини виникнення та ступеня
важкості.
—
Демонструвати вміння ведення методичної
документації хворих дітей з бронхітом,
пневмонією з урахуванням класифікації.
3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).
Назви | Отримані |
1. 2. 3. 4. 5. 6. | 1. 2. 3. 4. 5. 6. |
Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]
- #
- #
- #
- #
- #
- #
- #
- #
- #
- #
- #
Источник
НАШИ ДЕТИ
Методические рекомендации
Клиницисты проявляют значительный
интерес к синдрому дефицита внимания с
гиперактивностью (СДВГ) в связи с его высокой
распространенностью в детской популяции (5—9%). У
детей с таким синдромом наблюдаются трудности в
обучении и нарушения в поведении. В целом
проблема имеет большую социальную значимость.
Клиническую картину СДВГ определяют избыточная
двигательная активность, расстройства внимания
и импульсивность поведения, которые
сопровождаются слабой успеваемостью в школе,
заниженной самооценкой. Характерная для детей с
СДВГ двигательная неловкость обусловлена
статико-локомоторной недостаточностью.
Формирование концепции СДВГ имело тесную связь с
развитием представлений о минимальных мозговых
дисфункциях (ММД). В настоящее время ММД
рассматриваются как последствия ранних
локальных повреждений головного мозга,
выражающиеся в возрастной незрелости отдельных
высших психических функций и их дисгармоничном
развитии. СДВГ представляет собой наиболее
распространенный вариант ММД.
Постановка диагноза СДВГ основывается на
критериях десятого пересмотра Международной
классификации болезней (ВОЗ, 1994) для
гипердинамического (гиперкинетического)
синдрома с дефицитом внимания (F-90). Одновременно
используются критерии классификации DSM-IV (1994)
Американской психиатрической ассоциации,
рекомендованные ВОЗ для практического
применения в качестве критериев диагноза СДВГ
(ВОЗ, 1994). Критерии диагноза СДВГ по DSM-IV
приводятся в табл. 1.
В клинической практике чаще всего приходится
встречаться с детской гиперактивностью и
нарушениями внимания, обусловленными СДВГ.
Однако помимо СДВГ эти нарушения могут служить
внешними признаками других состояний. В связи с
этим нами была разработана схема
дифференциального диагноза СДВГ. Основные
принципы дифференциального диагноза СДВГ
приводятся в табл. 2.
СДВГ следует разграничивать с нормальной,
свойственной многим детям высокой двигательной
активностью. Необходимо иметь в виду возможность
проявления индивидуальных особенностей
темперамента, а также то, что функции внимания и
самоконтроля у детей находятся в процессе
естественного развития.
Внимание ребенка неразрывно связано с
мотивацией: дети не склонны уделять внимание
тому или иному занятию до тех пор, пока не поймут,
почему они должны это делать.
В других случаях особенности поведения, в том
числе нарушение внимания и гиперактивность,
могут оказаться реакцией ребенка на психическую
травму, например, на кризисную ситуацию в семье,
развод родителей, плохое отношение к нему,
определение его в несоответствующий класс школы,
конфликт с учителем или родителями.
Николай ЗАВАДЕНКО,
доктор медицинских наук,
доцент кафедры детской
неврологии Российского
государственного медицинского университета, г.
Москва
Таблица 1. Диагностические
критерии СДВГ по классификации DSM-IV (1994)
А. Для постановки | |
(1) шести или более из НЕВНИМАТЕЛЬНОСТЬ1. Часто неспособен удерживать | (2) шести или более из ГИПЕРАКТИВНОСТЬ1. Часто наблюдаются беспокойные ИМПУЛЬСИВНОСТЬ7. Часто отвечает на вопросы не |
В. Некоторые | |
С. Проблемы, | |
D. Имеются |
Согласно принципам классификации DSM-IV,
в случаях полного соответствия наблюдаемой
клинической картины за последние шесть месяцев
одновременно разделам (1) и (2) перечисленных
критериев ставится диагноз сочетанной формы
СДВГ.
Если за последние шесть месяцев отмечалось
полное соответствие симптомов критериям раздела
(1) при частичном соответствии критериям раздела
(2), то ставится диагноз «СДВГ с преимущественными
нарушениями внимания».
Если за последние шесть месяцев отмечалось
полное соответствие симптомов критериям раздела
(2) при частичном их соответствии критериям
раздела (1), то используется диагностическая
формулировка: «СДВГ с преобладанием
гиперактивности и импульсивности».
Таблица 2. Дифференциальный диагноз
СДВГ
Состояния и заболевания | Дифференциально-диагностические | Дополнительные |
Индивидуальные | Развитие внимания и | Анализ |
Неврозы и невротические | Особенности поведения ребенка | Анализ анамнестических |
Церебрастенический | Высокая психическая и | Обследование |
Побочные эффекты лечения | Основными являются болезни | Обследование педиатром, |
Резидуальные явления | Когнитивные и | Неврологическое |
Другие формы ММД: дислексия, | Нарушения внимания и | Неврологическое |
Заболевания | Наряду с нарушениями | Обследование |
Значительное снижение остроты | Особенности развития и | Анализ анамнестических |
Эпилепсия | Гиперактивность и | Анализ |
Психические расстройства: | При дифференциальной | Анализ анамнестических |
Синдром Туретта | Основным признаком | Анализ |
Наследственные синдромы: | Характерно наличие умственной | Анализ анамнестических |
Спонсор публикации статьи: компания «Магия сада» — предоставляет полный спектр ландшафтных услуг. Ландшафтный дизайн от компании «Магия сада» — это большой перечень работ, начиная с проектирования и подготовки почвы, заканчивая авторскими проектами позволяющими создать на Вашем участке настоящее произведение искусства, которое будет радовать глаз, снимать стресс и дарить чувство гармонии с природой. Все работы по проектировке и изготовлению ландшафтного дизайна участка, осуществляют высокопрофессиональные специалисты Киева, с большим опытом работы.
Источник