Диференційна діагностика інфекцій з синдромом екзантеми
1. Інфекційні екзантеми. Етіологія. Диференційна діагностика
Кір
Краснуха
Скарлатина
2. Кір
• вірусна інфекція, що передається повітряно-краплинним
шляхом, характеризується циклічним перебігом,
синдромами інтоксикації, катарального запалення
дихальних шляхів, кон’юнктив та екзантемою.
• Етіологія: віру роду Morbillivirus
3. Діагностичні критерії
Інкубаційний період: 9-17 днів;.
Катаральний період:
• 1. Триває 3-4 дні.
• 2. Катар верхніх дихальних шляхів, що наростає.Субфебрилітет, інтоксикаційний
синдром.
• 4. Поява кон’юнктивіту, світлобоязні на 2-3 добу.
• 5. Поява енантеми, плям Філатова-Копліка за 1-2 дні до періоду висипань.
Період висипань:
• 1. Висипка з’являється на 4-5 добу від початку захворювання, триває 3-4 дні.
• 2. Посилюються катаральні явища (ларингіт, риніт, кон’юнктивіт).
• 3. Підвищення температури, інтоксикаційний синдром максимально виражений.
• 4. Висипка плямисто-папульозна, насичено-червоного кольору, на незміненому фоні
шкіри, схильна до злиття, характерна етапність: перша доба – за вухами, на обличчі;
друга доба – на шиї, плечовому поясі, верхній частині тулуба; третя доба –
поширюється на весь тулуб, руки, проксимальну ділянку ніг; четверта доба – на всі
нижні кінцівки.
Період пігментації:
• 1. Пігментація висипки (етапна) завершується висівкоподібним лущенням.
• 2. Нормалізація температури тіла, проходить інтоксикація.
• 3. Зменшуються і зникають катаральні явища (7-9 день від початку висипки).
Період реконвалесценції:
• 1. Лущення шкіри.
• 2. Корова анергія (3-4 тижні).
4.
Плямистозпапульозні
висипання на тулубі, 2-га
доба періоду висипань
Плями ФілатоваКопліка-Бєльского
5. Краснуха
вірусна інфекція, що перебігає у формі набутої (із
повітряно-краплинним механізмом передачі,
маловираженими клінічними проявами і доброякісним
завершенням) та уродженої (із трансплацентарним
механізмом передачі і розвитком тяжких вад плода).
• збудник – РНК-вмісний вірус. Rubella virus відноситься до
сімейства Togaviridae, роду Rubivirus.
6. Діагностичні критерії
Набутої краснухи
інкубаційний період – 18-23 дні
• продромальний період – 1-2 дні:
– слабовиражений інтоксикаційний
синдром;
– слабовиражений катаральний синдром
(риніт, фарингіт, катаральна ангіна);
– збільшення задньошийних, потиличних
лімфовузлів;
• період висипань – 3-4 дні:
– екзантема (дрібноплямиста, блідорожева, на обличчі, тулубі, розгинальних
поверхнях кінцівок, на незміненому
фоні, виникає одномоментно);
– інтоксикаційний синдром
(слабовиражений);
– збільшення задньошийних, потиличних
лімфовузлів (рідше – поліаденія).
Вродженої краснухи
• Тріада:
1. Катаракта.
2. Вади серця.
3. Глухота.
• Специфічні
ускладнення: менінгіт,
енцефаліт, синовіїт.
7. Краснуха
8. Скарлатина
• гостре інфекційне захворювання, що викликається bгемолітичним стрептококом групи А, передається
повітряно-краплинним шляхом, характеризується
симптомами інтоксикації, висипкою на шкірі, регіонарним
лімфаденітом, ангіною та змінами з боку язика.
• Етіологія: в-гемолітичний стрептокок групи А.
9. Клінічні діагностичні критерії
• 1. Інкубаційний період (від декількох годин до 7 днів).
• 2. Початковий – від перших ознак хвороби до появи
висипань (до 1-2 днів):
·
гострий, раптовий початок;
·
інтоксикаційний синдром, гіпертермія;
·
ураження ротогорла: біль, яскрава гіперемія,
дрібноточкова енантема, катаральний лімфаденіт
регіонарних лімфовузлів.
10.
• 3. Період висипань:
а) фаза розпалу (1-2 дні):
• максимальна інтоксикація, гарячка до 39-40 °С;
• ангіна: чітко відмежована гіперемія ротогорла від твердого
піднебіння, точкова енантема, гіпертрофовані мигдалики,
катаральна, лакунарна, фолікулярна чи некротична ангіна;
• регіонарний лімфаденіт;
• висипка дрібноточкова, за кілька годин поширюється на
все тіло, згущена на передній і боковій поверхні шиї,
бокових поверхнях тулуба, животі, попереку, в природних
складках, на гіперемійованому фоні шкіри, характерне
згущення в складках із геморагічними елементами
(симптом Пастіа), шкіра шерехата, блідий носогубний
трикутник, завершується висівкоподібним лущенням;
• білий дермографізм;
• язик з 2-3 дня очищується, на 4-5 добу стає “малиновим”;
11. «Малиновий язик» у дитини хворої на скарлатину
12.
б) згасання:
• нормалізація температури тіла до 3-4 дня, інтоксикаційний синдром;
• блідне гіперемійований фон та висипка з 2-3 до 6 дня;
• ротогорло: енантема зникає з 2-3 дня, до 6-7 дня блідне гіперемія;
• розміри лімфовузлів нормалізуються до 4-5 дня;
• язик блідне до 10-12 дня, зберігає виражені сосочки.
13.
4. Період реконвалесценції – з 2 тижня (10-14 дні):
• зміни з боку шкіри: лущення висівкоподібне, на долонях, підошвах –
пластинчасте;
• язик сосочковий;
• вагус-фаза “скарлатинозного” серця утримується 2-4 тижні;
• підвищення чутливості до стрептококової інфекції, можливість
ускладнень.
14. Диференційна діагностика
Захворювання
Діагностичні ознаки
Кір
Початкові симптоми
катар
ВДШ, висипка
кон’юнктив 2-4
дні
Час появи висипань
3-4 день хвороби
1-й день, рідко – 2- 1-й день (у 20% — 2-й)
й
Морфологія висипки
плямистопапульозна
дрібноплямиста,
дрібноточкова, переважно
рідко
плямисто- на згинальних поверхнях
папульозна
кінцівок, внизу живота,
попереку,
обличчі,
бокових поверхнях тулуба
Розміри елементів
середні, великі на дрібні, середні
2-3 день висипки
Порядок висипання
1-й день – на
обличчі
2-й день – на
обличчі, тулубі
3-й – на обличчі,
тулубі, кінцівках
по всьому тілу, по всьому тілу, на обличчі
переважно
на блідий
трикутник
розгинальних
Філатова
поверхнях кінцівок
Яскравість і колір елементів
Яскраві,рожевочервоні
Блідо-рожеві
Краснуха
Скарлатина
гострий початок, біль у
горлі,
блювання,
підвищення
температури
тіла,
висипка
дрібні
зливаються
Яскраві
розеоли,
15.
Зворотній розвиток висипки
Катаральні прояви
Слизові оболонки рота
Інтоксикація
Температурна реакція
Ураження інших органів і систем
Лабораторні критерії
пігментація
починаючи
з
обличчя
виражені в перші
5-6 днів
зникають на 3-4 поступово згасають на 4-5 день
день
з лущенням на 2-му тижні
гіперемовані,
рихлі, на м’якому
піднебінні
енантема,
на
щоках – симптом
Філатова
значна, триває 5-7
днів
субфебрильна в
катаральному
періоді,
фебрильна
в
періоді висипань
(двогорба)
пневмонія,
ларингіт, отит
чисті,
інколи відмежована яскрава гіперемія,
поодинокі
енантема на м’якому піднебінні,
елементи
ангіна
енантеми
незначні,
обмежена яскрава гіперемія,
короткотривалі, 1- енантема на м’якому піднебінні
2 дні
4-5 днів
незначна
або
відсутня
нормальна,
субфебрильна,
рідко понад 3839?С
відповідає вираженості місцевих
ознак, короткотривала 1-3 дні
швидкий ріст в перші години і на
1-2 день
збільшення
і
болючість
задньошийних і
потиличних
лімфовузлів
лейкопенія,
лейкопенія,
лімфоцитоз,
лімфоцитоз,
анеозинофілія,
збільшення числа
РГГА з коревим плазматичних
антигеном (+)
клітин, РГГА з
краснушним
ангіна, зміни з боку язика (осуга,
з
4-5
дня
“малиновий”),
ускладнення на 2-3 тижні
лейкоцитоз,
зсув
вліво,
нейтрофільоз, ^ ШОЕ, в мазках з
рота, носа — стрептокок
Источник
Смотри много фото сыпи Температура и сыпь.
Данные Табл. 1.1, в которой суммированы признаки основных экзантем, позволяют сделать ряд дифференциально-диагностических обобщений.
- Появление сыпи в 1-й день болезни характерно для бактериальных инфекций.
- При вирусных инфекциях сыпь появляется со 2-го дня болезни и позже.
- Везикулезная сыпь на фоне температуры характерна только для вирусных инфекций.
Отличить бактериальную экзантему от вирусной помогает тяжесть состояния, интоксикация и отсутствие катаральных явлений, которые характерны для многих вирусных экзантем. Для вирусных экзантем характерны пятнисто-папулезные и/или везикулезные элементы, тогда как для сыпей при общих бактериальных инфекциях — эритематозный, мелкоточечный или геморрагический характер. Развитие симптомов шока характерно только для бактериальных инфекций. Собственно инфекции кожи (см. ниже) не только отличаются по морфологии элементов, но и редко сопровождаются общим лихорадочным состоянием. Геморрагические сыпи при бактериальных экзантемах следует дифференцировать с таковыми у больных с геморрагическим васкулитом Шенлейна-Геноха, идеопатической тромбоцитопенической пурпурой — болезнью Верльгофа, сывороточной болезнью, мультиформной эритемой, синдромом Лайела, крапивницей, гемолитико-уремическим синдромом (ГУС), Конго-Крымской геморогической лихорадкой (ККГЛ), геморрагической лихорадкой с почечным синдромом (ГЛПС).
Табл.1.1 Дифференциальный диагноз острых экзантемных инфекций
| Инфекции | На какой день болезни появляется сыпь, температура | Сыпь: характер, локализация, этапность | Длительность высыпания |
Вирусные экзантемы с пятнисто-папулезной сыпью | |||
| Внезапная экзантема (детская розеола) | На 4-5-й день высокой Т°С без видимого очага. | Пятнисто-папулёзная, одномоментное высыпание, больше на туловище. | Одномоментное высыпание на фоне падения Т°С. |
| Корь | 3-5-й день высокой Т°С, кашель, конъюнктивит, с- м Коплика. | Папулёзная, обильная. Этапность: лицо → туловище → конечности. | Высыпает 3 дня с падением Т°С. Пигментация, отрубевидное шелушение. |
| Краснуха | 1-2-й день катара с небольшой Т°С, увеличение затылочных л/узлов. | Пятнисто-папулёзная, часто необильная, этапность как при кори, но иногда менее чёткая. | 2-3 дня без Т°С. Пигментации и шелушения обычно не бывает!!! |
| Парвовирусная В-19 (инфекционная эритема) | 2-5-й день легкого заболевания с невысокой Т°С. | Папулёзная, меняющаяся, кружевная симметричная, на кистях, стопах, сливная на щеках. | 3-6 дней, возможно рецидивирование. |
| ECHO-экзантема | На 4-5-й день высокой Т°С без других проявлений. | Пятнисто-папулёзная, бледная. В основном, на туловище (грудь, живот). | Высыпание на фоне падения Т°С. |
Вирусные экзантемы с везикулезными и папулезными высыпаниями | |||
| Ветряная оспа | 1-2-й день на фоне высокой Т°С, катара. | Папула → везикула → пустула → корочка. Все тело (250- 500 элементов), этапности нет. | 3-4 дня. |
| Вирус простого герпеса | Первичная инфекция: 1-3-й день Т°С, стоматит. | На фоне экземы (Капоши) везикулы, пустулы «с пупком», гнойная суперинфекция. | Высыпания 7-12 дней на фоне высокой Т°С. |
| Рецидив: 1-й день Т°С (при других инфекциях). | Мелкие везикулы на губе, крыльях носа, вокруг рта, на гениталиях у подростков. | 1-2 дня при рецидивах инфекции. | |
| Энтеровирусная «рот-стопа-кисть» | 2-3-й день болезни с поражением слизистой рта. | Везикулёзная сыпь на кистях и стопах (больше тыльной стороны), этапности нет. | До 1 недели. |
| Кавасаки болезнь | На фоне Т°С>38°, лимфоузел >1,5 см инъекция склер, трещины губ. | Полиморфная, кореподобная по всему телу, отек ладоней и подошв, энантема. | Пластинчатое шелушение стоп и кистей со 2-й недели, Т°С 2-3 недели. |
Бактериальные экзантемы | |||
| Боррелиоз | На фоне Т>38°С, озноба, миалгий и артралгий. | Участок мигрирующей эритемы вокруг укуса клеща 5-15 см, иногда с сателлитами. | Мигрирует в течение фебрильного периода (до 1 недели). |
| Менингококцемия | В 1-й день >38°С, озноб, интоксикация, стадии комы. | Пятна, папулы быстро превращаются в петехии — на туловище, конечностях. | Быстрое развитие ДВС, шока. |
| Синдром ошпаренной кожи | Острое начало с Т°С, интоксикация, эритема с 1-го дня. | Эритема, сыпь — вокруг рта, быстро распространяющаяся по коже, буллы, десквамация. | Заживление без рубцов. |
| Синдром токсического шока | Острейшее начало с Т>38°С, часто с рвоты, поноса, миалгии. | Диффузная эритема и/или точечная сыпь. Вся кожа (как солнечный ожог), гиперемия слизистых. | Шелушение через 7-10 дней, потеря волос через 1-2 месяца. |
| Скарлатина | В 1-й день Т>38°С, ангина, часто лимфаденит. | Точечная сыпь, гиперемия кожи везде, кроме носогубного треугольника. | Пластинчатое шелушение с конца 1-й до 3-6 недель. |
Смотри еще: Антибиотико- и химиотерапия инфекций у детей (В.К. Таточенко, Москва, 2008)
Смотри много фото сыпи Температура и сыпь.
также вам может быть интересно
Источник
1.
Сумський державний університет
Медичний інститут
Кафедра педіатрії післядипломної освіти
з курсами пропедевтики педіатрії і дитячих інфекцій
ДИФЕРЕНЦІАЛЬНА
ДІАГНОСТИКА
ЗАХВОРЮВАНЬ ІЗ
СИНДРОМОМ ЕКЗАНТЕМИ
(1-ша частина)
К. мед. н., доцент
БИНДА ТЕТЯНА ПАРФЕНІЇВНА
Суми
2. АКТУАЛЬНІСТЬ ПРОБЛЕМИ
ІН. ХВОРОБИ ВТРАТИЛИ СВОЇ ОСНОВНІ
КЛАСИЧНІ ОЗНАКИ
Перебігають
З незначною клінічною
симптоматикою
Без патогномонічних симптомів
Мають атиповий перебіг
З’явився цілий ряд алергічних
захворювань, які перебігають з
різними формами висипки
3. Висипка
На шкірі
— екзантема
На слизових — енантема
4.
ЭКЗАНТЕМА — (греч., от anthos цветок).
Словарь иностранных слов, вошедших в
состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910.
ЭКЗАНТЕМА греч. exanthema, от anthos,
цветок. Род накожной сыпи.
экзантема — (exanthema; греч. exanthema
высыпание, сыпь, от exantheo цвести,
расцветать)
ЭКЗАНТЕМА — (греч. Exanthema), кожная
сыпь, поражения кожи в виде красных
пятен (розеол), узелков (папул), пузырьков
(везикул), гнойничков (пустул) и др.
Может быть мономорфной, состоящей из
одного вида поражений: пятен (пятнистая
Э.), папул (папулёзная Э.)
5. ЕКЗАНТЕМИ
ІНФЕКЦІЙНІ
Зв’язок з ін.
захворюванням
Поява захворювання
у дітей, що були в
контакті
Гострий початок
Підвищення t тіла
С-ми інтоксикації
С-ми інфекційного
захворювання
Циклічність перебігу
НЕІНФЕКЦІЙНІ
Поступовий початок
Без підвищення t
тіла
6.
Екзантема
ВЕЗИКУЛЬОЗНА
ПЛЯМИСТОПАПУЛЬОЗНА
ГЕМОРАГІЧНА
7. Характеристика висипки
Ретельно зібрати епідеміологічний анамнез
(контакт з ін.хворим) і алергологічний
(вживання продуктів, медикаментів),
тобто встановити причини висипки
Оглянути всі шкіряні покриви, слизові
оболонки, склери, обстежити у хворого
лімфовузли, селезінку тощо).
Встановити наявність свербежу,
температури, катаральних проявів тощо.
Провести лабораторне обстеження: ЗАК,
сечі, серологічні, бактеріологічні методи
дослідження.
8.
Проф. Є.І.Чазов писав
Часом при встановленні діагнозу
бракує терплячки лікарів старої
земської школи, ретельного
обстеження хворих і характерного
логічного мислення з пошуком
найбільш вірогідного діагнозу.
9.
Н.Ф.Філатов нагадував учням
“ Не забудьте зняти дитині
панчохи. ДІАГНОЗ МОЖЕ БУТИ В
ПАНЧОХАХ.
При цьому він мав на увазі появу на
ногах характерної для
геморагічного васкуліту
папульозно-геморагічної висипки.
Цей приклад вчить повноті
клінічного обстеження.
10. ГЕМОРАГІЧНИЙ ВАСКУЛІТ
11. Характеристика висипки
Час появи висипки після початку
захворювання, як вона поширювалася
Де з’явилися перші елементи
Де висипки більше (“улюблена
локалізація”), а де її немає
Наявність свербежу, температури,
катаральних проявів
12. Характеристика висипки
Характер (петехія, пляма, папула,
везикула)
Моно- або поліморфізм елементів
Розмір
Форма
Колір
Краї (чіткі, нечіткі)
Симетричність
Здатність до злиття
Наявність підсипань, свербежу
Фон, шкіри на якому розташована висипка
13. Характеристика висипки
Як довго висипка утримувалася
Порядок згасання
Вторинні морфологічні елементи
(пігментація, кірочки, лущення тощо)
14. ПРИЧИНИ ГОСТРОЇ ВИСИПКИ
Плямисто-папульозна
1 мм – скарлатина,
псевдотуберкульоз
2-5 мм — черевний тиф
5-10 мм – краснуха,
раптова екзантема (дитяча
розеола, шоста хвороба)
10-20 мм – кір, кропив’янка, медикаментозна
алергія, ентеровірусна екзантема
> 20 мм – бешиха, інфекційна еритема
Розенберга
15. ПРИЧИНИ ГОСТРОЇ ВИСИПКИ
Везикульозна:
— вітряна віспа
— простий герпес
— оперізуючий герпес
— медикаментозна алергія
16. ПРИЧИНИ ГОСТРОЇ ВИСИПКИ
Геморагічна висипка:
— Менінгококова інфекція (менінгококцемія)
— Геморагічні лихоманки
— Лептоспіроз
— Токсичний грип
17. Патогенез
Висипка – це вогнищева реакція шкіри і
слизових оболонок на дію мікроба або
його токсину
Екзантеми можуть бути обумовлені
розповсюдженням збудника гематогенним або
контактним шляхом.
розмноженням патогенного агента в шкірі, його
переносом плазмою або інфікованими
гемопоетичними клітинами (лейкоцити,
лімфоцити) в шкірні судини,
реакцією «антиген-антитіло» або реакцією
гіперчутливості уповільненого типу на антигени,
джерелом яких є інфікуючий мікроорганізм.
18.
Висипка може бути проявом як гострих ІЗ
(кір, скарлатина, вітряна віспа тощо) так і
хронічних (сифіліс, туберкульоз)
Діагностична цінність екзантем при ІЗ не
є однозначною:
кору, вітряній віспі, скарлатині
висипка з’являється обов’язково,
при
при краснусі, тифо-паратифозних
захворюваннях зустрічається часто (5070%),
при інфекційному мононуклеозі, грипі,
лептоспірозі, вірусному гепатиті — рідко.
19. Енантеми
Кір: плями Бельського – Філатова-Копліка – дрібні
вогнища некрозу на слизовій оболонці щік у вигляді
плям
Висипний тиф: симптом Кіарі-Авцина — дрібні
крововиливи на перехідній складці кон’юнктиви і біля
основи маленького язичка (енантема Розенберга)
Скарлатина: відмежована гіперемія м’якого піднебіння
Вітряна віспа, простий і оперізуючий герпес, ящур:
везикули на слизових оболонках порожнини рота, губ,
геніталій
Ентеровірусна інфекція (герпангіна): везикули на
мигдаликах, слизовій оболонці задньої стінки глотки,
язичка, передніх дужок
Афти – поверхневі виразки, що утворюються з везикул
і локалізуються на слизовій оболонці порожнини рота.
20. Скарлатина
це гостре інфекційне
захворювання, що
характеризується
симптомами
загальної
інтоксикації, ангіною і
висипанням на шкірі
(екзантемою).
21. ЕПІДЕМІОЛОГІЯ
Основним джерелом інфекції є
хворий скарлатиною (особливо стертою
формою) скарлатини.
хворі стрептококовою інфекцією
(ангіною, назофарингітом).
Роль здорових носіїв стрептокока як
джерела скарлатини, з’ясувати важко,
тому що носійство стрептокока поширено
досить широко.
22. Початковий період від виникнення перших симптомів хвороби до появи висипки.
Він дуже короткий (1 год. – 1-2
доби).
Початок захворювання гострий
Підвищення t тіла
Блювання
Біль у горлі, ангіна, погіршення
самопочуття.
23. ПЕРІОД ВИСИПАННЯ
Продовжується 4-5 днів.
У цьому періоді виділяють 2 фази або
стадії:
— розпалу;
— згасання.
Стадія розпалу продовжується 1-2 дні,
характеризується max виразністю
симптомів інтоксикації і найбільш
яскравими змінами з боку шкіри, зіву,
лім. вузлів.
Стадія згасання більш тривала (3-4 дні) і
виявляється поступовим зменшенням
виразності симптомів.
24. АНГІНА
АНГІНА — постійний симптом
скарлатини.
Н.Ф. Філатов писав:
“Скарлатина без ангіни належить
до великих рідкостей, тому ставити
діагноз скарлатини на підставі
однієї тільки висипки – справа
дуже ризикова ”.
25. КАТАРАЛЬНА АНГІНА (ЗНИКАЄ ЧЕРЕЗ 4-5 ДНІВ)
26. ФОЛІКУЛЯРНА АНГІНА (ЗНИКАЄ ЧЕРЕЗ 6-7 ДНІВ)
27. ЛАКУНАРНА АНГІНА
28. АНГІНА
Скарлатинозна ангіна може бути:
катаральною
фолікулярною
лакунарною
некротичною
несправжньо-фібринозною.
29. СИМПТОМИ СКАРЛАТИНИ
Палаючий зів
Відмежована гіперемія
Енантема у вигляді крапкових
крововиливів над лінією
гіперемії.
30.
У частини м.б. петехії на твердому і м’якому
піднебінні.
31. ВИСИПКА
Симптом «сорочки»
Симптом Філатова
Симптом Пастіа
Симптом “шагреневої шкіри”
Симптом Румпеля — Ліде
32. ВИСИПКА
Симптом Румпеля- Ліде — при
натискуванні пальцем на
елементи висипки вона зникає, а
шкіра на цьому місці набуває
жовтуватого кольору
33.
34. https://www.baby.ru/community/view/44165/forum/post/91353879/
https://www.baby.ru/community/view/44165/forum/post/91353879
/
35.
36.
Скарлатина,
згущення
висипань в
природних
складках.
(симптом Пастіа)
37. СИМПТОМ ПАСТІА
38.
39.
40. СИМПТОМИ СКАРЛАТИНИ
Сухість шкіри і часто свербіж.
Дермографізм білий, чітко
виражений.
Дермографізм – у перші дні тривалий прихований період і
короткий явний.
Після 4-5 дн. – скорочується
прихований і подовжується явний.
41.
42. СИМПТОМИ СКАРЛАТИНИ
сухі.
Язик спочатку густо обкладений сірожовтим нальотом, і з 2-3 дня починає
очищатися з країв і кінчика, стає
яскраво-червоним з вираженими
сосочками (“малиновий язик”).
Цей симптом утримується
впродовж 1-2 тиж.
Слизові оболонки порожнини рота
43. “МАЛИНОВИЙ” ЯЗИК
44.
“Малиновий”
язик при
скарлатині.
45.
“Малиновий”
язик при
скарлатині.
46.
47. СИМПТОМИ СКАРЛАТИНИ: зміни в крові
Лейкоцитоз нейтрофільного характеру
зі зрушенням уліво. ШОЕ підвищена.
При тяжких формах спостерігаються якісні зміни
нейтрофілів – вакуолізація, токсична
зернистість, Hb і Ер. знижуються.
По мірі нормалізації t тіла відмічаються
еозинофілія і лейкопенія.
У сечі часто з’являються сліди білка, і свіжі
еритроцити, позитивна реакція на уробілін.
Источник