Больовий синдром поперековому відділі хребта

Симптоми і лікування остеохондрозу поперекового відділу

Що таке остеохондроз поперекового відділу хребта? Як лікувати поперековий остеохондроз? І чи правда, що остеохондроз не лікується взагалі?Розглядаючи статистику захворюваності, з кожним роком кількість хворих не зменшується. Міжхребцевий остеохондроз, вражає, як молодий організм, так і людей старшого віку. Як лікувати остеохондроз поперекового відділу хребта, та основні симптоми поперекового остеохондрозу, докладно розповість невропатолог або остеопат.

Остеохондроз досить поширений недуга. Під нездужанням мається на увазі зміна форми хребців і зменшення еластичності міжхребцевих дисків, внаслідок порушення живлення кліток. Поперековий відділ хребта страждає неспроста. Перебуваючи в нижньому відділі хребетного стовпа, хребці беруть на себе максимальне навантаження. При піднятті тягарів, вся сила, діюча на тіло, загрожує виснаженням міжхребцевого простору і це веде до здавлення корінців нервів. Звідси і починають проявлятися ознаки поперекового остеохондрозу.

Причини

У кожного захворювання, є сприятливі фактори, діючі на організм негативно. Остеохондроз поперекового відділу теж має свої причини виникнення. Лікарі не виключають причину, передачі захворювання на генетичному рівні. Вважається, що, якщо у батьків є проблеми з порушенням харчування міжхребцевих дисків, то велика ймовірність що і дітей ця проблема не обійде. Одна з найбільш популярних причин, це важка фізична праця. Піднімаючи тяжкості, велика частина навантаження йде на попереково-крижовий відділ хребта.

Не менш розповсюджена причина хвороби, ожиріння. Зайва вага, який накопичується в організмі, тисне на хребетний стовп, і викликає больові відчуття. Здається, ні до чого серйозного не призведе порушення постави, але це теж одна з причин зношування міжхребцевих дисків, яка переходить у остеохондроз. Важливе місце займають травми спини. Несприятливо ще даються взнаки удари, або підняття важких предметів у погано підготовленого спортсмена, або не точно підібрана навантаження.

Найпоширеніша причина, погіршує живлення клітин дисків – малорухливий спосіб життя.

Щоб підтримувати організм у нормі, людині потрібна помірна навантаження. Обмежена або зовсім відсутня рухова активність призводить до зниження швидкості кровообігу. Як наслідок, м’язи спини, не отримуючи потрібних поживних речовин, слабшають, і підвищується навантаження на поперековий відділ хребта. Так само з роками хребет стає не таким рухливим, як у молодості, еластичність міжхребцевих дисків знижується, що і призводить до захворювання.

Інфекційні хвороби, або запальний процес вражаючі кістки або суглоби, призводять до зміни структури хребців. Вроджені аномалії розвитку скелета, або ж відхилення у розвитку кістково-м’язової системи. Плоскостопість, веде до руйнування сегментів хребта, з-за відсутності амортизації в кінцівках. Велика частина навантаження доводиться не на ноги, а на поперек, що і веде до деформації сегментів. Частою причиною різних захворювань, є стресові ситуації. Тому поперековий остеохондроз та його симптоми, не є винятком. Сильне нервове потрясіння, може послужити поштовхом до затискання нервових закінчень, і викликати напад болю. Частіше стрес є причиною остеохондрозу у жінок, вони більш схильні до емоцій, чим чоловіки.

Симптоми

Початкову стадію захворювання, лікарі діагностують рідко. Тому виявити первинні симптоми остеохондрозу поперекового відділу, важко. Прояв недуги, відбувається поступово. Так як головний прояв це біль у попереку, існує поділ больових відчуттів на 3 групи, які в свою чергу, характеризують симптоми і ознаки остеохондрозу поперекового відділу.

Люмбаго – нападоподібний біль, що виникає у відповідь на різке рух, або підняття тяжкості. При спробах, прийняти інше положення, больові відчуття стають ще сильнішими, аж до прострілів.
Люмбалгія – біль наростає, і стає регулярною. Уражаються м’язові волокна і міжхребетні хрящі. Люмбалгія буває наслідком люмбаго.
Люмбоишалгия – хворобливі відчуття жару або холоду в поперековій ділянці та нижніх кінцівках. Виникають вони, у відповідь на защемлення корінців спинного мозку.

Другим за важливістю, при діагностиці захворювання симптомом є обмеження рухової активності, зважаючи хворобливих відчуттів. Намагаючись виконати звичну для себе роботу, або вправа, людина відчуває посилену біль, яка може уражати всю ногу. Навіть перебуваючи в сидячому положенні, хворий відчуває відчуття поколювання від попереку до стопи.

Не менш важливе значення має місцеве зниження температури і зміна кольору шкіри, вона стає сухою і блідою. Оніміння, слабкість в м’язах нижніх кінцівок свідчить про прогресування захворювання. Самим важким явищем, що виявляється на останньому ступені остеохондрозу поперекового відділу, є порушення функцій органів таза. До постійним виснажливим болів, приєднуються нетримання калу і сечі, або, навпаки, затримка виведення.

Радимо прочитати: чим небезпечний остеохондроз і чи можна його вилікувати?

Діагностуючи захворювання, виділяють чотири стадії остеохондрозу попереково крижового відділу хребта. Для кожної стадії, характерні симптоми остеохондрозу поперекового відділу хребта, до яких приєднуються болі в області крижів.

У процесі прогресування захворювання, остеохондроз може спускатися на заключний відділ хребта, — куприк. Захворювання називається остеохондроз крижового відділу хребта. З’являються гострі, приступоподібні болі в області куприка. Найбільше в цьому випадку страждають жінки. Їх анатомічну будову організму, і вікові зміни в ньому, сприяють розвитку міжхребцевого остеохондрозу. Остеохондроз у жінок часто ускладнюється іншими внутрішніми захворюваннями.

Симптоми попереково крижового остеохондрозу, мають деяку відмінність, від остеохондрозу попереку. Симптоми проявляються в порушеннях функціонування органів тазу, чим ускладнюють підбір правильного лікування і діагностику причини захворювання. З’являються такі ознаки, як прискорене сечовипускання, нетримання сечі і калу. При не правильній діагностиці, виникають ускладнення.

Стадії хвороби

Лікування поперекового остеохондрозу, також відрізняється від стадії захворювання.

Перша, і вона ж початкова стадія хвороби характеризується проявом болю в попереку — люмбаго, спазмом м’язів, місцевої набряком шкіри.
Друга стадія починається з люмбалгії. Болі стають регулярними і інтенсивніше, чим в початковій стадії. У суглобах хребта, може з’явитися не характерна рухливість, яка посилює больові відчуття. Біль відчувається по ходу сідничного нерва. Рідше, можуть порушуватися функції внутрішніх органів.
Третя стадія характеризується появою міжхребцевих гриж. Хребет деформується, Викривлення можуть бути вліво або вправо, це сколіоз, вперед – лордоз, назад – кіфоз. За рахунок цього, людину мучать постійні гострі болі.
Четверта стадія, найважча. З-за постійних сильних болів, рух хворого утруднене. Не почавши лікування вчасно, людина може назавжди залишитися інвалідом.

Радимо прочитати: види остеохондрозу, ступені та симптоми.

Ускладнення

Найпоширеніше ускладнення-це порушення функцій органів сечостатевої системи. Разом з нетриманням, сечі і калу, виникає запалення у сечо-статевих органах, і в прямій кишці. При більш вираженому ураженні хребців, виникає роздратування за напрямом сідничного нерва, і його запалення. Протрузія міжхребцевого диска, дуже небезпечне ускладнення. Протрузія – це прикордонний стан міжхребцевого диска, яке може призвести до такого ускладнення, якщо не почати вчасно лікування. Вона виникає внаслідок проходить дегенеративного зміни в хребті.

Наслідком протрузії є грижа диска. Яка проявляється зміною його форми, і розривом оболонки міжхребцевого диска.

Постійне здавлювання корінців нервів спинного мозку і запалення призводить до такого ускладнення, як радикуліт.

Може виникнути повна непрохідність спинномозкового каналу. За рахунок нестабільності в попереково крижовому відділі, у чоловіків виникають застійні явища в малому тазу, що призводять до імпотенції. У жінок це призводить до запальних захворювань матки, яєчників і придатків. З боку нирок, це ниркова коліка, яку не можуть вирішити, поки не почнуть лікувати остеохондроз попереку. Параліч нижніх кінцівок, який може прикувати людини до інвалідного крісла. Своєчасно проведене діагностування і вчасно розпочате лікування, остеохондрозу поперекового відділу хребта, сприяє не допустити ці ускладнень та уникнути інвалідизації.

Читайте також: Гіперлордоз поперекового відділу хребта

Лікування

Розберемо поперековий остеохондроз симптоми і лікування. В сучасний час, медицина здатна добитися одужання людини, що страждає остеохондрозом. Лікування остеохондрозу попереково крижового відділу хребта, триває довгий час. Хвора людина, у якого міжхребцевий остеохондроз, з’явився вперше, все одно буде задаватися питанням, чи можна вилікувати остеохондроз, і як позбутися від нього назавжди?

Радимо прочитати: як лікувати поперековий остеохондроз в домашніх умовах?

Що робити? Лікується чи остеохондроз нижнього відділу хребта? Для початку треба повністю переглянути свій спосіб життя. Зробити певні висновки. Рухатися до заповітної мети лікування, потрібно кожен день без перерв. При остеохондрозі поперекового відділу хребта, величезне значення має комплексне лікування захворювання. Лікування попереково крижового остеохондрозу включає кілька методик.

Консервативне

Консервативне лікування, засноване на прийомах масажу, які при грамотному проведенні, здатні зняти м’язовий спазм, і поліпшити харчування м’язових волокон. За рахунок поліпшення трофіки, корсет м’язів спини, зміцнюється. Постава приймає правильне розташування, від якого залежить поява різних проблем з хребтом. Заняття лікувальною фізкультурою для поперекового остеохондрозу, дуже корисні, але потрібно вправлятися в період ремісії, між загостреннями. Займаючись в гострий період хвороби, можна тільки погіршити ситуацію, і нашкодити своєму здоров’ю.

Також буде цікаво: нікотинова кислота при остеохондрозі.

Мануальна терапія так само ставитися до консервативного лікування. Виконувати її повинен професіонал, спеціально навчений цій техніці. Завдяки цій терапії, хребет можна повернути в потрібне положення. Іноді цей спосіб є найбільш ефективним. Проводити таку процедуру, потрібно в підгострий період.

Дотримання дієт, людям страждаючим ожирінням, ведення здорового способу життя і дотримуватися здорового харчування, не завадить нікому. А людям з такою недугою, піде тільки на користь. Так як зайва вага, це одна з причин появи остеохондрозу. Не менш ефективним способом лікування є фізіотерапія. Магнітотерапія, УВЧ здатні при тривалому лікуванні, покращувати кровообіг ураженої ділянки при поперековому остеохондрозі. Так само вони мають судинорозширювальний і знеболюючий ефект.

Медикаментозний тип лікування. Як вилікувати остеохондроз поперекового відділу хребта медикаментозно? Яке повинно бути лікування, всі ці питання дуже цікавлять захворілої людини. Лікування ділиться на два види. У першому випадку під час гострого періоду міжхребцевого остеохондрозу, препарати спрямовані на усунення болю і запального процесу. Застосовуються засоби, які звільняють затиснуті корінці спинних нервів. До них відносяться міорелаксанти, глюкокортикостероїди, блокади, НПЗЗ. Для другого періоду між загостреннями, застосовуються засоби, що сприяють поліпшенню кровообігу, відновлення м’язових і нервових волокон, пошкоджених тканин організму. З цією метою використовуються вітаміни і препарати рослинного і тваринного походження.

Для поліпшення кровообігу, використовують судинні препарати, а також зігрівальні і знеболюючі мазі.

Оперативне

Нейрохірургами проводяться мікрохірургічні і ендоскопічні операції на хребетному стовпі. Ці способи більш поширені, і до видалення вдаються у випадку неефективності інших методів лікування. Коли не досягли ефекту від медикаментозної терапії, і з’являються такі ускладнення як грижа, показана операція з видалення ураженого диска.

Профілактика захворювання

Профілактика остеохондрозу поперекового відділу, полягає, виключення факторів ризику, що призводять до даного захворювання. Щоб не думати про те, як вилікувати поперековий остеохондроз, потрібно запобігти його появі. Усунення причин, є головним профілактичним заходом.

Читайте також: профілактика остеохондрозу.

Нормована фізична активність, зміцнення м’язів спини, попередження максимального навантаження на поперековий відділ, запобігання розвитку захворювань, що призводять до остеохондрозу, все це і є заходи профілактики, що дозволяють не допустити симптоми попереково крижового остеохондрозу. Дотримуючись цих простих принципів, ви зберігаєте своє здоров’я і продовжуєте життя. Адже не дотримуючись лікування та профілактику, ви можете не повернутися до повноцінного життя ніколи

Источник

Основні захворювання, при яких бувають болі в поперековому відділі хребта:

М’язово-фасціальна біль — прояв міалгії (болю в поперековому відділі хребта) при хворобах хребта, причини розвитку — захворювання і хвороби хребта.

Причина виникнення болю у поперековому відділі хребта полягає в постійному навантаженні на м’язовий апарат і в результаті цього — його перевтомі, приєднання згодом кисневого голодування через невідповідність споживання кисню м’язом і припливу до неї крові.

Основні захворювання, що призводять до виникнення м’язово-фасціальних болів: остеохондроз хребта (на першому місці серед інших причин), сколіоз, грижі міжхребцевих дисків. Виділяють ряд сприяючих механічних чинників, до яких відносять такі:

1. Синдром короткої ноги. Це найбільш часта причина розвитку сколіозу. Підступність патології полягає в тому, що більшість лікарів або не мають про неї належного подання, або не надають їй істотного значення, розцінюючи вкорочення однієї з нижніх кінцівок на 5-6 мм як відносну норму. При цьому слід зазначити, що різниця в довжині ніг 3-4 мм у дитини вже в ранньому віці призводить до неправильного росту і положенню таза, його повороту навколо своєї осі і викривлення хребетного стовпа. Якщо різниця в довжині ніг не діагностована і вчасно не розпочато адекватне лікування, то з віком вона тільки прогресує, посилюючи супутні зміни опорно-рухового апарату, особливо хребта.

2. Зменшення розмірів половини таза. Хворий сидить, нахилившись в ту сторону, на якій висота його тазу зменшена. Відповідно, м’язовий апарат з цього боку постійно випробовує інтенсивні навантаження. Потрібно відзначити, що зменшення розмірів таза виявляється у хворих найчастіше в поєднанні з укороченням нижньої кінцівки.

3. Подовжена друга кістка плесна. Така ступня називається «грецька». У результаті значно порушується функція стопи як амортизатора. Відчувають надмірні навантаження і перевтомлюються м’язи спочатку стопи, потім гомілки, стегна і нарешті поперекового відділу хребта. Згодом больовий синдром розвивається у вищевказаних областях.

4. Короткі плечі. Досить рідко зустрічається патологія. Виявляється у зменшенні довжини плеча по відношенню до довжини тулуба. У результаті напругу відчувають м’язи плечового поясу. Активуються тригерні точки, розташовані в трапецієподібному м’язі і в підйомника лопатки.

5. Кіфоз (викривлення до переду) грудного відділу хребетного стовпа. У народі називається сутулістю. Напругу відчувають м’язи шийного і плечового областей. У свою чергу причинами кіфозу є в основному спадкові захворювання: хвороба Шейерманна-Мау, рахіт.

6. Напруга, що випробовується при тривалому перебуванні в неправильній незручній позі. Пов’язано з неправильною організацією робочого місця на виробництві, неправильної конструкції шкільних меблів.

7. Блок функції одного із суглобів. Є одним з найважливіших чинників при виникненні болю в поперековому відділі хребта. Найчастіше функціональний блок розвивається в одному з хребетних сегментів.

8. Тривале здавлення м’яза. Факторами, що приводять до цього, можуть бути: лямки сумок і рюкзаків, тугі тиснучі бретельки бюстгальтера, тугий комір одягу.

9. Нерідко причиною міофасциальних больових синдромів з залученням м’язів тазового дна є гінекологічна патологія. При останньому варіанті хронічні болі відчуваються не тільки внизу живота, але й у попереку, області крижів.

10. Захворювання шлунково-кишкового тракту, наприклад виразкова хвороба шлунка, часто супроводжуються міофасциальними больовими синдромами з залученням паравертебральних м’язів.

Дуже велике значення в якості провокуючого фактора має тривале одноманітне положення тіла (особливості способу життя, професії). Із супутніх захворювань велика частина страждають болями в поперековому відділі хребта відчуває також вітамінну недостатність (вітамінів В1, В6, В12, С, фолієва кислота). Недолік в організмі вітамінів сприяє підвищенню збудливості тригерних точок, тому що при даних станах має місце порушення обмінних процесів в м’язовій тканині. При характеристиці міофасциальних болів дуже велике значення надається поняттю критичної точки. Тригерна точка — область підвищеної м’язової збудливості, що локалізується в області больових відчуттів. Характеризується наявністю ділянки напружених і щільних м’язових волокон, які можна промацати під час огляду хворого. Тригерна точка може розташовуватися не тільки в безпосередньому джерелі болю (м’язу або фасції), але і в інших тканинах (шкірі, сухожиллях, окисті, зв’язках). Як правило, найбільш інтенсивна болючість завжди локалізується у тригерній точці, яка, однак, має здатність викликати больові відчуття в дуже віддалених областях тіла. За своїм характером больові відчуття можуть бути самими різними: гострими, повторюваними, хронічними. Гострі болі виникають, як правило, в результаті надмірних механічних навантажень на відповідну групу м’язів.

При яких захворюваннях виникає біль у поперековому відділі хребта:

Інші причини болю в поперековому відділі хребта:

Біль в поперековій області зустрічається часто. Вона може бути гострою та хронічною, а причинами є ураження хребта або корінців нервів. Можливо переміщення болю з глибших структур (нирки, підшлункова залоза, товста кишка, тазові органи або заочеревинні пухлини).

Гострий біль у поперековому відділі хребта

Травми м’язів спини

Розтягування з подальшим спазмом м’язів при раптовому, невдалому повороті, кидку, стрибку — часта причина активації тригерів. Кидки в баскетболі, подача у великому тенісі, метання списа або ядра згубно позначаються на нерозігрітих, непідготовлених м’язах.

Забій м’язів спини

Прямий удар м’яза може активувати тригери, які залишаються в активному стані після регресу гематоми.

Гострий розтяг

Біль локалізується в області довгих м’язів спини при їх спазмі, що викликає обмеження в рухах. Зсуви болі в пахову область або в нижні кінцівки немає.

Переломи хребців

Зазвичай це наслідок травми при згинанні або падінні на ноги, але такий же результат може бути і без травми або при мінімальній травматизації, якщо у хворого вражена кісткова система, є остеопороз, синдром Кушинга, гіперпаратиреоз, мієломна хвороба, метастази злоякісних пухлин у кістки, хвороба Педжета.

Люмбаго (від латинського слова lumbus — поперек) — гострий біль у поперековому відділі хребта. Причиною люмбаго є перенапруження поперекової ділянки спини. Люмбаго є наслідком різкого руху хребта, спрямованого на підйом тяжкості або спробу до чого-небудь дотягнутися. Болі в м’язах попереку можуть так само бути викликані поперековими міжхребцевими грижами, зміщенням хребців. Факторами, що підвищують ймовірність виникнення люмбаго, можуть стати переохолодження організму, захворювання і травми хребта. Причинами раптової сильної болі в м’язах попереку зазвичай є випадання міжхребцевого диска або сильне напруження м’язів і зв’язок нижній частині спини.

Попереково-крижовий радикуліт — обумовлений, переважно, вродженими і набутими змінами хребта і його зв’язкового апарату. Біль в попереково-крижовій області при радикуліті може бути гострим чи тупим, звичайно на одній стороні, віддає в сідницю, задню поверхню стегна, зовнішню поверхню гомілки. Він посилюється при зміні положення тіла, ходьбі, кашлі, чханні, напруженні. Іноді біль поєднується з відчуттям оніміння, поколювання, повзання мурашок, печіння, свербіння.

Зсув міжхребцевих дисків у поперековому відділі (міжхребетні грижі).

Найчастіше вражену ділянку LV-SP потім — LIV-LV, рідше — LIII-LIV або вище. Симптоми включають біль в поперековій області, вимушене положення тіла, обмеження рухливості. На участь в патологічному процесі нервових корінців вказують: корінцевий біль, зазвичай односторонній, розлад чутливості (парестезії, гіперестезія або гіпалгезія); зниження або відсутність ахіллового (корінець S або S2) або колінного рефлексу (L3-L4).

Випинання міжхребцевого диска зазвичай впливає на корінець, розташований нижче рівня диска, іншими словами, диск LIV-LV впливає на корінець L5.

Порушення функцій сечового міхура або прямої кишки свідчить про поразку кінського хвоста, але може виникнути і при випинанні значної частини диска.

Фасеточний синдром

Здавлення корінця в місці його виходу з хребетного каналу викликає корінцевий біль, не обумовлений поразкою диска. Односторонній фасеточний синдром, який найчастіше пов’язаний з корінцем L5, виявляється при збільшенні верхньої та нижньої фасеток міжхребцевого суглоба, що тягне за собою звуження міжхребцевого каналу або отвору.

Епідуральний абсцесс

Найчастіше зустрічається в грудному відділі хребта, може супроводжуватися гострим болем у спині при промацуванні або простукуванні ураженої зони.

Вимагає швидкої діагностики і початку лікувальних заходів аж до хірургічного втручання, якщо є ознаки стискання спинного мозку.

Патологічні процеси в області кульшового суглоба можуть супроводжуватися болями, що віддають у сідничну область і нижні кінцівки до рівня колінного суглоба.

Хронічна біль у ділянці нирок

Деформуючий спондильоз

Деформуючий спондильоз представляє собою дегенеративні зміни поперекових хребців з формуванням кісткових виростів, звужуючих хребетний канал і які чинять тиск на корінці. При появі попереково-крижового болю з неврологічною симптоматикою при ходьбі (втрата чутливості, порушення чутливості або слабкість в обох нижніх кінцівках) є підозри на синдром переміжної кульгавості, пов’язаний з хребтом і виникає при звуженні хребетного каналу. Діагноз підтверджується при обстеженні.

Анкілозуючий спондилоартроз

Його слід запідозрити у молодих людей з болями в нижніх відділах спини, зміщаються в стегна. Спочатку виникають обмеження рухливості і ранкова скутість, зменшення дихальних рухів грудної клітки, прогресуюче викривлення і згинання грудного відділу хребта. Рентгенологічні ознаки: руйнування і перебудова крижово-клубових зчленувань, формування так званого «бамбукового» хребта. Подібна симптоматика з обмеженням рухів у нижніх відділах хребта може мати місце при псоріатичному артриті, синдромі Рейтера і хронічному коліті.

Пухлини та їх метастази, хвороби обміну

За допомогою рентгенографії та мієлографії необхідно виключити наступні патологічні стани: метастатична карцинома (молочна залоза, легені, передміхурова залоза, щитовидна залоза, нирки, шлунково-кишковий тракт), мієломна хвороба, лімфома.

Остеомієліт

Викликається гнійними бактеріями (частіше стафілококами) або мікобактерією туберкульозу; можливість зазначених інфекцій необхідно підтвердити або виключити з допомогою визначення ШОЕ, рентгенографії кісток, шкірної проби з туберкуліном.

Інтрадурально пухлини — нейрофіброма, менінгіома і ліпома — можуть викликати хронічний біль ще до появи інших неврологічних симптомів.

Переміщаються болі при захворюваннях внутрішніх органів. При ураженні тазових органів біль зміщується в крижовий відділ, органів нижніх відділів черевної порожнини — в поперекові сегменти L3-L5, верхніх відділів черевної порожнини — в нижні грудні і верхні поперекові сегменти Т10-L2. Характерно відсутність локальних симптомів і скутості в спині, руху спини в повному обсязі не посилюють біль.

1. Пептична виразка і пухлини шлунка, дванадцятипалої кишки і підшлункової залози, особливо з заочеревинному розповсюдженні, можуть викликати біль у спині в сегментах Т10-L2.
2. Виразковий коліт, дивертикуліт, пухлини товстої кишки викликають біль у поперековому відділі хребта.
3. Хронічні захворювання органів малого тазу, ендометріоз, карцинома яєчників або матки супроводжуються болем у ділянці нирок. У чоловіків необхідно виключити хронічний простатит і карциному передміхурової залози.
4. Захворювання нирок викликають болі в реберно-хребетному куті.
5. Розшаровуюча аневризма аорти викликає біль у грудному та поперековому відділах.

М’язове навантаження

Приблизно 85% випадків хронічних або епізодичних болю в поперековому відділі хребта пов’язані з надмірними навантаженнями на поперек. Навіть якщо ви не займаєтеся спортом, не тягаєте тяжкості і не копаєтеся в грядках добу безперервно, м’язи вашої спини все одно відчувають щоденне перенапруження. Коли ви сидите, наприклад, перед монітором, саме їм доводиться підтримувати основну масу вашого тіла. Тому лікарі рекомендують тим, хто працює за столом, як можна «глибше» сідати в крісло, спираючись на його спинку.

Міозит м’язів спини (запальний процес) — часта причина болю в поперековому відділі хребта. Захворювання характеризується тривалим перебігом. Болі в поперековому відділі хребта, переважно, ниючі. М’язи ущільнені, болючі при пальпації і розтягуванні. У хворих з хронічними інфекціями та порушеннями обміну речовин міозит м’язів спини може поєднуватися з болями в суглобах.
Американська академія хірургів-ортопедів (ААХО) прийшла до висновку, що емоційні проблеми і стреси самі по собі не можуть служити джерелом болю в поперековому відділі хребта, однак можуть посилити її, якщо вона виникає з інших причин. У людини, що зазнає болю в області попереку, в стані психічного стресу може зростати напруга мускулатури, яка і без того спазмована. Від цього посилюється біль, яка, у свою чергу, може вести до подальшого посилення спазму. Проте багато лікарів вважають, що нервова напруга або стрес дійсно є основною причиною болю в поперековому відділі хребта.

До яких лікарів звертатися, якщо виникає біль у поперековому відділі хребта:

Травматолог;
Уролог;
Гінеколог;
Невролог;
Гастроентеролог;
Лікар лікувальної фізкультури;
Масажист;
Мануальний терапевт;
Остеопат.

Карта симптомів і видів болю призначена виключно для освітніх цілей. Не займайтеся самолікуванням; з усіх питань, які стосуються визначення захворювання і способів його лікування, звертайтеся до лікаря. EUROLAB не несе відповідальності за наслідки, спричинені використанням розміщеної на порталі інформації.

Якщо Вас цікавлять ще якісь симптоми хвороб і види болю або у Вас є будь-які інші питання та пропозиції — напишіть нам , ми обов’язково постараємося Вам допомогти.

Источник